1999 р. Звід пам’яток Києва

Микола Коломієць

Станція “Арсенальна”, 1960 р.

(архіт.)

Арсенальна пл.

У глибині площі, на якій стоїть пам’ятник робітникам-арсенальцям. Архітектори Г. Гранаткін, С. Крушинський, Н. Щукіна. Наземний вестибюль вирішено у вигляді окремого у плані квадратного павільйону, завершеного банею. В оформленні фасадів поєднуються великі площі стін із склоблоків з глухими ризалітами по кутах. Композиція інтер’єра ґрунтується на використанні виразності центрально-купольного простору, поєднанні простого тинькованого склепіння й світлих стін з темною панеллю нижньої частини. Закарнизне освітлення добре поєднується з простотою форм інтер’єра Проміжний підземний вестибюль, в якому пасажири переходять на другу стрічку ескалатора, має суто утилітарну форму. Підземний вестибюль коротший за інші станції. Центральна зала має компактний об’єм з двома бічними проходами, що зв’язують її з перонами. Центральне місце у композиції зали займає барельєф, присвячений революційній боротьбі робітників “Арсеналу” (скульптори І. Макогон, А. Німенко). Стіни вестибюля облицьовані мармуром світло-жовтого кольору. Підлога з плит рожевого граніту з простим малюнком. Переходи з центральної зали на перони облямовано канелюрованими напівкруглими у плані вставками з мармуру. Освітлюється станція люмінісцентними лампами.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 455.