1999 р. Звід пам’яток Києва

Елла Піскова

Інститут гематології та переливання крові, в якому працював Лаврик С. С.

(іст.).

Вул. М. Берлинського, 12.

На червоній лінії забудови. Чотириповерховий, цегляний. Споруджений 1967 р. (з ініціативи С. Лаврика) для інституту, що раніше містився у будинку Міської станції переливання крові (розташований за цією ж адресою, у дворі). Заснований 1934 р. як філіал Українського інституту невідкладної хірургії та переливання крові (у м. Харкові), з 1936 р. – самостійний Київський науково-дослідний інститут з тією ж назвою, з 1964 р. – Київський науково-дослідний інститут гематології та переливання крові МОЗ УРСР (тепер – МОЗ України).

В 1960 – 90 рр. (з перервою у 1970 – 84 рр.) тут працював на другому поверсі в кабінеті директора інституту та на третьому – в кімнаті № 41 – Лаврик Семен Семенович (1915 – 90) – гематолог, чл.-кор. АН. УРСР (з 1979), заслужений діяч науки УРСР (з 1975), ректор Київського медичного інституту (1970 – 84). Під час роботи у цьому будинку в 1960 – 70 рр. – директор інституту, в 1984 – 90 рр. – завідувач лабораторії консервування кісткового мозку. З 1961 р. – член Міжнародного товариства гематологів і трансфузіологів. Відзначений Державною премією України (1992, посмертно), премією ім. О. Богомольця АН УРСР (1977).

Основні праці присвячено питанням патофізіології та трансплантації кісткового мозку, переливання крові та кріобіології, створення нових білкових препаратів для лікування крові та кровотворних органів.

Академія наук України: персональний склад. – К., 1993;

Київський науково-дослідний інститут гематології та переливання крові МОЗ УРСР. – К., 1969.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 402.