Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР

Пам’ятка історії

1932-1946 р.; 1953-1979 р.

Розміщення:

м. Київ, Печерський район, вул. Богомольця , 4.

Загальний опис:

Будинок інституту, в якому працювали Богомолець О.О. і Макаренко О.Ф., триповерховий, цегляний, потинькований “під шубу”; 1-й поверх оздоблено “під руст”. Між вікнами – пілястри. У правій частині будинку – напівкруглий еркер на усі поверхи, в лівій – ризоліт з центральним входом, оздоблений рустованими лопатками.

Кабінет та прийомна Богомольця О.О. знаходились на другому поверсі в правому крилі будинку (тепер кімнати №№ 44,45). Кабінет вченого у теперішній час – меморіальний кабінет – музей.

Макаренко О.Ф. займав два кабінета, директорський (знаходився у правому крилі будинку на першому поверсі, у теперішній час кабінет також директорський); робочий (знаходився у лівому крилі будинку на другому поверсі, у теперішній час кабінет № 79).

На фасаді будинку інституту встановлено дві меморіальні дошки:

Богомольцю О.О. з барельєфним портретом вченого та текстом:

“В этом здании с 1932 по 1946 год работал выдающийся советский ученый Герой Социалистического Труда президент Академии наук УССР, академик Александр Александрович Богомолец”.

Дошку встановлено у 1981 р. Автори:

скульптор Гончар І.М., архітектор Ковбаса Я.Ф.

Матеріал – бронза. Розміри: 0,600,85 м.

Макаренку О.Ф. з барельєфним портретом вченого та текстом:

“Тут в 1953-1979 роках працював відомий радянський вчений Олександр Федорович Макаренко (1903-1979)”.

Дошку встановлено в 1984 р. Автори:

скульптор Клоков В.М., архітектор Довженко Т.Г.

Матеріал: граніт, бронза. Розміри: 1,100,36 м.

Замовник – Київський міськвиконком.

Будівник – Київські міжобласні спеціальні науково-реставраційні виробничі мастерні Держбуду УРСР.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Богомолець О.О. (24.05.1881, Київ – 19.07.1946, Київ) – український радянський вчений-патофізіолог, державний і громадський діяч, академік АН СРСР (з 1932 р.), академік АН УРСР (з 1929 р.), дійсний член АМН СРСР (з 1944 р.), Герой Соціалістичної Праці (з 1944 р.), заслужений діяч науки УРСР (з 1943 р.).

Народився в Києві, в Лук’янівській тюрмі, де була ув’язнена його мати Богомолець С.М. (уроджена Присецька). Батько-Богомолець О.М., земський лікар, також брав участь у революційному русі.

В 1900 р. після закінчення 1-ї гімназії в Києві, Богомолець вступив на медичний факультет Новоросійського університету в Одесі. Під час навчання, а також після закінчення університету (1906) працював при кафедрі загальної патології під керівництвом передових вчених того часу Підвисоцького В.В., Тарасевича Л.О., Ушинського М.Г. і Вороніна В.В. З 1911 р. Богомолець – професор по кафедрі загальної патології нововідкритого Саратовського університету. Відразу ж після жовтневої революції 1917 р. Богомолець включився в активну громадську діяльність – був членом комісії по боротьбі з тифом та консультантом санітарного відділу Південно-Східного фронту Червоної Армії. В 1925 р. переїхав до Москви, де керував кафедрою патологічної фізіології Московського університету. З 1931 р. працював у Києві, де заснував Інститут експериментальної біології і патології та Інститут клінічної фізіології. Створив школу патофізіології всесоюзного значення.

Депутат Верховної Ради СРСР 1-го і 2-го скликань, Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Державна премія СРСР, 1941 р. Нагороджений 2 орденами Леніна та іншими орденами.

Макаренко О.Ф. (9.(22)10.1903 р., м. Маріуполь – 5.07.1979 р., Київ) – український,радянський нейрофізіолог, академік АН УРСР (з 1961 р.), заслужений діяч науки УРСР (з 1965 р.), член КПРС (з 1928 р.).

Закінчив Харківський медичний інститут (1933). В 1937-1939 р. – директор Харківського інституту вдосконалення лікарів, 1939-1941 р. – Львівського медичного інституту; 1942-1952 р. – заступник наркома охорони здоров’я Такжикської РСР, відповідальний працівник апарату ЦК Компартії України, заступник міністра охорони здоров’я УРСР і СРСР; 1950-1953 р. – співробітник Київського інституту вдосконалення лікарів; з 1953 р. працював в інституті фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР (195 5-1966 р. – директор).

Праці Макаренко присвячені вивченню змін нервової системи при інтоксікації марганцем, дослідженню біоелектричної активності кори головного мозку при інфекціях та інтоксікаціях, вивченню взаємовідношень кори головного мозку й підкоркових утворів за нормальних і патологічних умов тощо.

Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, іншими орденами та медалями. Премія ім. О.О. Богомольця АН УРСР (1954).

На честь Богомольця О.О. і Макаренко О.Ф. на фасаді будинку Інституту фізіології АН УРСР, який зведено на початку 30-х років XX ст., встановлено дві меморіальні дошки.

Основна бібліографія, архівні дані:

Мартич Ю. Олександр Богомолець.- К., 1981.

Українська радянська енциклопедія.- Т. 1.- К., 1959.- С. 627-628.

Українська радянська енциклопедія.- Т. 6.- К., 1981.- С. 240.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування інституту фізіології.

Фото будівлі. Зовнішній вигляд.

Фото 1-ї меморіальної дошки.

Фото 2-ї меморіальної дошки.