2003 р. Звід пам’яток Києва
Дмитро Малаков, Лариса Федорова
План першого поверху
459.12. Житловий будинок 1895–96, в якому проживали Баранецький О. В., Шапіро М. Й. (архіт., іст.).
Вул. Пушкінська, 33. У ряді забудови вулиці.
Споруджено на замовлення власника садиби генерал-лейтенанта О. Павлова за проектом інж.-полковника М. Чекмарьова як прибутковий будинок. Мав три поверхи й напівпідвал. В оренду здавалися всі квартири – чотири- та шестикімнатні. На поч. 1990-х рр. здійснено комплексний капітальний ремонт з повним переплануванням, внаслідок якого первісний декор інтер’єрів втрачено.
Чотириповерховий (верхній поверх надбудовано пізніше) з мансардою і напівпідвалом, цегляний, тинькований під розшивку швів, у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.
Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. Головний фасад симетрично оформлено чотирма напівколонами коринфського ордера з ліпленими декоративними картушами в нижній частині. Напівколони встановлено на п’єдестали, що спираються на кронштейни, прикрашені лев’ячими маскаронами. Вертикалі напівколон зорово підтримано в надбудованому поверсі чотирма скульптурними вазами.
Фасад прикрашено ліпленими вставками, характерними для київських будинків 1890-х рр., картушем з ініціалами власника будинку («А. П.»), кованими металевими гратами балконів другого і третього поверхів. Вхід і парадні сходи – в центрі будинку. У тилу парадних розташовувалися чорні сходи з виходом на подвір’я (не збереглися).
Праворуч – арка проїзду з металевою кованою брамою.
Споруда – характерний зразок прибуткового будинку, зведеного в кін. 19 ст. під час київської «будівельної лихоманки».
У кін. 19 – на поч. 20 ст. в будинку проживав Баранецький Осип Васильович (1843–1905) – фізіолог і анатом рослин, педагог, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1897).
Перший професор анатомії і фізіології рослин Київського університету (з 1873). У період проживання в цьому будинку був також членом Опікунської ради при Київському навчальному окрузі, товаришем голів Фізико-медичного товариства і Київського товариства природознавців при університеті. Вивчав осмотичні властивості рослинних клітин, фотосинтез, ріст рослин, разом зі своїм учнем А. Фамінциним довів складну природу лишайників.
У 1880-х – на поч. 1890-х рр. мешкав на сучасних вулицях Саксаганського, 22 та І. Франка, 6 (будинки не збереглися), з 1902 – на вул. Саксаганського, 30.
У 1920–30-х рр. у квартирі № 4 жив Шапіро Микола Йосипович (? – ?) – стоматолог, педагог, завідувач кафедри оперативної стоматології Київського державного медичного інституту (1920–32). Один з організаторів одонтологічного факультету. Досліджував проблеми лікування абсцесів щелепно-лицьової ділянки та щелепних кіст. Тепер у напівпідвалі та на першому поверсі магазин.
Література:
ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 4769; ф. 163, оп. 41, спр. 4840; Новицкий В. Д. Из воспоминаний жандарма. – М., 1991; Макаренко И. М., Полякова И. М. Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841–1991). – К., 1991; Наука и научные работники СССР. – Л., 1928. – Ч. VI.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 999.