Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Малаков, Лариса Федорова

2003 р. Звід пам’яток Києва

План першого поверху

459.12. Житловий будинок 1895–96, в якому проживали Баранецький О. В., Шапіро М. Й. (архіт., іст.).

Вул. Пушкінська, 33. У ряді забудови вулиці.

Споруджено на замовлення власника садиби генерал-лейтенанта О. Павлова за проектом інж.-полковника М. Чекмарьова як прибутковий будинок. Мав три поверхи й напівпідвал. В оренду здавалися всі квартири – чотири- та шестикімнатні. На поч. 1990-х рр. здійснено комплексний капітальний ремонт з повним переплануванням, внаслідок якого первісний декор інтер’єрів втрачено.

Чотириповерховий (верхній поверх надбудовано пізніше) з мансардою і напівпідвалом, цегляний, тинькований під розшивку швів, у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. Головний фасад симетрично оформлено чотирма напівколонами коринфського ордера з ліпленими декоративними картушами в нижній частині. Напівколони встановлено на п’єдестали, що спираються на кронштейни, прикрашені лев’ячими маскаронами. Вертикалі напівколон зорово підтримано в надбудованому поверсі чотирма скульптурними вазами.

Фасад прикрашено ліпленими вставками, характерними для київських будинків 1890-х рр., картушем з ініціалами власника будинку («А. П.»), кованими металевими гратами балконів другого і третього поверхів. Вхід і парадні сходи – в центрі будинку. У тилу парадних розташовувалися чорні сходи з виходом на подвір’я (не збереглися).

Праворуч – арка проїзду з металевою кованою брамою.

Споруда – характерний зразок прибуткового будинку, зведеного в кін. 19 ст. під час київської «будівельної лихоманки».

У кін. 19 – на поч. 20 ст. в будинку проживав Баранецький Осип Васильович (1843–1905) – фізіолог і анатом рослин, педагог, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1897).

Перший професор анатомії і фізіології рослин Київського університету (з 1873). У період проживання в цьому будинку був також членом Опікунської ради при Київському навчальному окрузі, товаришем голів Фізико-медичного товариства і Київського товариства природознавців при університеті. Вивчав осмотичні властивості рослинних клітин, фотосинтез, ріст рослин, разом зі своїм учнем А. Фамінциним довів складну природу лишайників.

У 1880-х – на поч. 1890-х рр. мешкав на сучасних вулицях Саксаганського, 22 та І. Франка, 6 (будинки не збереглися), з 1902 – на вул. Саксаганського, 30.

У 1920–30-х рр. у квартирі № 4 жив Шапіро Микола Йосипович (? – ?) – стоматолог, педагог, завідувач кафедри оперативної стоматології Київського державного медичного інституту (1920–32). Один з організаторів одонтологічного факультету. Досліджував проблеми лікування абсцесів щелепно-лицьової ділянки та щелепних кіст. Тепер у напівпідвалі та на першому поверсі магазин.

Література:

ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 4769; ф. 163, оп. 41, спр. 4840; Новицкий В. Д. Из воспоминаний жандарма. – М., 1991; Макаренко И. М., Полякова И. М. Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841–1991). – К., 1991; Наука и научные работники СССР. – Л., 1928. – Ч. VI.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 999.