Казарми військово-сирітського відділення (№ 3)
Ярослав Тинчєнко, Тетяна Трегубова
Казарми військово-сирітського відділення, 1812 – 14 рр.
(архіт. іст.).
Вул. Цитадельна, 3.
Навпроти південного фасаду старого арсеналу, паралельно вулиці, що вела до Васильківської брами Києво-Печерської фортеці. Містяться на території Київського виробничого взуттєвого об’єднання «Київ». Є однією з найстаріших цегляних будівель Києво-Печерської фортеці. Двоповерхова цегляна споруда із склепінчастим перекриттям зводилася для військово-сирітського відділення. Третій поверх з плоским залізобетонним перекриттям надбудовано у 1950-х pp. Перший поверх, заглиблений у землю на 2 м, і другий мають ідентичне планування. Витягнутий у плані корпус (73: 18 м) поперечними стінами поділено на п’ять частин. Вузькі (завширшки 5 м) бічні та центральні однопрогін-ні приміщення зі сходами фланкують великі двопрогінні зали з розміщеними по їх поздовжніх осях квадратними стовпами, що несуть склепіння з розпалубками. Перший та другий поверхи сполучають двоє двомаршових сходів. Архітектура вирішена у стилі класицизму. Фасади чітко розчленовано на яруси міжповерховими гуртами і карнизом. Нижній поверх оброблено плоским рустом, перемички віконних прорізів з замковими каменями. Площинні бічні й центральний ризаліти акцентовано потрійними віконними прорізами, оформленими на другому поверсі архівольтами.
З 1910 р. у казармах розташовувалася 3-я авіаційна рота, згодом розгорнута у 3-й авіаційний парк. У 1912 – 14 рр. у цій роті служив видатний льотчик П. Нестеров (загинув 1914 р. у бою). У 3-й роті проходило авіаційну підготовку багато військових льотчиків, спортсменів, конструкторів. У жовтні 1917 р. солдати 3-го авіапарку підняли збройне повстання, що закінчилося поваленням у Києві Тимчасового уряду. У січні 1918 р. 3-й авіапарк було роззброєно Центральною Радою, більшість її солдатів-неукраїнців вислано до Росії. На базі авіапарку було сформовано 1-й Український авіаційний загін. Підрозділ з такою самою назвою розташовувався на території авіапарку і за часів гетьмана П. Скоропадського.
У 1952 р. на фасаді одної з будівель встановлено меморіальну дошку на відзнаку участі вояків у жовтневому 1917 р. повстанні (арх. І. Шмульсон). З 1920-х pp. у казармах розміщено взуттєву фабрику.
РДВІА, ф. 349, оп. 18, спр. 6692;
Ставка. – 1918. – 17 груд. – № 2.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 436 – 437.