Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Малаков, Тетяна Товстенко

313. Особняк Брадтмана Е. П., 1914 (архіт., іст.).

Вул. Герцена, 6. У рядовій забудові вулиці.

Споруджений як власний особняк арх. Е. Брадтмана.

Двоповерховий на цокольному напівповерсі, цегляний, тинькований, у плані – витягнутий у бік подвір’я прямокутник, з парадними й чорними сходами. Має асиметричну об’ємно-просторову композицію, зумовлену вузькою ділянкою забудови. З садибою, розташованою ліворуч, межує глухими ризалітами та заглибленням з вікнами; правий бік, звернений на власне подвір’я, розроблений ступінчасто, відповідно до внутрішнього планування.

Оформлений у стилі модерн. На великому фасадному ризаліті – еліпсоподібний у плані еркер з витонченим лаконічним карнизом. Вертикальність і стрункість об’єму еркера підкреслено чотирма тонкими напівколонками. Головний і частина торцевого фасаду виконані в сірому тиньку (під граніт) з бетонними рельєфними і фактурними вставками. Декор стриманий. Стилізований рослинний орнамент застосований на капітелях пілястрів і напівколонок, над вікном ризаліту парадного входу, у підвіконнях першого поверху еркера.

Асиметричність архітектурної композиції виявлена також у вирішенні деталей, підкреслена діагональним розташуванням на фасаді двох огороджених спрощеною балюстрадою французьких балконів, використанням вікон різного типу: одно-, дво- та тристулкових – як видовжених, так і звичайних пропорцій. Головний вхід у ризаліті акцентовано напруженою лінією арки вікна першого поверху, що виділяється формою та розмірами. Цоколь облицьований великими бетонними плитами під рваний граніт сірого кольору; це надає будинку в поєднанні зі світлішим сірим тоном тинькованої поверхні стін, тонким рослинним орнаментом декоративних вставок, строгістю та деякою аскетичністю форм рис стриманості й парадності.

В інтер’єрі збереглися металеві огородження сходів з лаконічним рисунком орнаменту.

Вишуканість і гармонія об’ємів і деталей, витонченість їхніх пропорцій, урахування містобудівної ситуації свідчать про високий професіоналізм автора проекту. Будинок є невід’ємним елементом містобудівного ансамблю вулиці, сформованого переважно особняками, органічно поєднується з ландшафтом скверу та розташованої поряд паркової зони.

З 1914 у будинку проживав Брадтман Едуард Петрович (1856 – після 1926) – архітектор. Народився у Санкт-Петербурзі, закінчив Імператорську АМ (1886). З кін. 1880-х рр. жив у Києві. 1898–1917 та 1919–20 – міський архітектор. Входив до складу комісії «Про красу міста» (1912–17), викладав у Київському художньому училищі (1903–18). У 1920–26 – районний архітектор Києва. Автор проектів численних житлових і громадських споруд міста.

Раніше мешкав на вул. Володимирській, 48-а.

Тепер адміністративний будинок.

Література:

ДАК, ф. 93, оп. 4, спр. 18; ф. 163, оп. 6, спр. 272; оп. 41, спр. 4007; Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку ХХ століть. – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 829 – 830.