2011 р. Звід пам’яток Києва

Валерія Ієвлева

495.6. Водонапірна башта, 1955 (архіт.).

Вул. Генерала Родимцева, 11. Зведена на найвищій відмітці рельєфу за проектом інституту «Київпроект».

Введена в дію одночасно з реконструкцією водогінної мережі Української сільськогосподарської академії (ділянка водогону високого тиску).

Будівельний об’єм – 870 куб. м. Триярусна, цегляна, у плані кругла (з перемінним діаметром). Дах шатровий по дерев’яних кроквах, з бляшаною покрівлею (не зберігся). Фундаменти бутові. Сходи гвинтові, збірні залізобетонні, консольно закріплені в стінах.

Внутрішній простір не розчленовано.

На третьому ярусі розміщено металевий водозбірний бак. Виконана із застосуванням елементів спрощеної ордерної системи.

Нижній ярус зрізаної конічної форми, заввишки бл. 8 м. Відокремлений від другого ярусу меншого діаметру бетонним уступчастим карнизом, вкритим металевим зливом. Цементне тинькування імітує рустування із «рваного» каменю, у цоколі – бутове мурування.

Фасадну стіну другого і третього ярусів розчленовано шістьма лопатками (ширина лопатки – у дві цеглини, товщина – в одну). Вис. другого ярусу бл. 18 м.

Увінчаний чотириуступчастим карнизом, що несе стіни нависаючого третього ярусу (вис. бл. 7 м). На карнизі над лопатками вмонтовано декоративні прямокутні бетонні вставки з рослинним орнаментом. Прямокутні віконні прорізи розміщено між лопатками по три на одній вертикалі, на рівні однієї третини висоти другого ярусу – вентиляційні отвори (частково закладені).

Третій ярус оперізує консольний балкон із збірних залізобетонних трапецієподібних плит з металевим огородженням. Вихід на нього розташовано на осі головного входу в нижньому ярусі. Вінцевий карниз розкріповано.

Споруда цікава за своїм архітектурно-пластичним рішенням, характерна для поч. 1950-х рр.

Тепер не використовується, потребує реставрації.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1428.