Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь,Борис Єрофалов

Міська публічна бібліотека 1911 р.

(архіт.).

Вул. М. Грушевського, 1.

Біля підніжжя пагорба Хрещатого парку, головним фасадом звернена до вул. М. Грушевського. Збудована у неоренесансних формах (архітектори О. Кривошеєв і Е. Клаве). План будинку бібліотеки було розроблено міським арх. О. Кривошеєвим, фасад проектувався на конкурсній основі. Першу премію на конкурсі одержав цивільний інж. М. Шехонін, однак замовник – Київська міська управа – вибрала для реалізації найдешевший з премійованих проектів, автором якого був Е. Клаве.

Дво-, триповерховий, з цокольним поверхом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Перекриття плоскі. Дах похилий. Складається з двох об’ємів. У вищому, зверненому.торцем до вулиці, міститься вхідна частина, над нею – велика двосвітна читальна зала. У пониженому блоці – мала зала і група бібліотечних приміщень: адміністративне, бібколектор, каталоги, книгосховище тощо. Книгосховище на 150 тис. томів ізольовано від решти приміщень, збудовано з вогнетривких матеріалів. Зв’язок двох об’ємів споруди здійснюється по осі: вестибюль – головні сходи. Великий зенітний ліхтар над головними сходами підкреслює її динамічну асиметрію. Фасад домінуючого об’єму на рівні читальної зали членується тридільними іонічними колонами, між якими розміщено двоярусні вікна з напівциркульними перемичками. До головного входу ведуть широкі гранітні сходи. Балкон над входом підтримують масивні ліпні кронштейни. Простіше вирішено фасад малого об’єму будинку. Розмір віконних прорізів, що пропорційно збільшуються від цокольного до верхнього поверху, підкреслюється зменшенням догори членування русту. Невеликим ризалітом виділено службові сходи з циркульним вітражем. Під вікнами другого поверху рельєфом намічена балюстрада. Карниз і аттик з подібною балюстрадою увінчує весь об’єм.

У читальній залі бібліотеки спочатку була скульптура Олександра II на повний зріст – бронзова відливка з оригіналу ск. М. Антокольського, подарована бібліотеці 1910 р. меценатом, бароном В. Гінцбургом (тепер міститься у дворі Музею російського мистецтва). Нове оформлення інтер’єрів виконано 1936 р. (арх. Киселевич): у великій читальній залі розібрано частину антресолей, розташованих по периметру стін, встановлено нове бібліотечне устаткування і освітлювальні прилади, інтер’єри оформлено ліпленням.

В 1943 р. будинок і книжкові фонди згоріли. В 1954 р. споруду відбудовано (арх. В. Шевченко): у великій залі знято залишки антресолей і кесоновану стелю, замість панно «Розвиток науки в СРСР», на головних сходах встановлено скульптуру В. Леніна (знято 1992 р.).

Будинок бібліотеки має довершене планування і об’ємно-просторове вирішення, стриманий, виразний абрис, який вдало вписується в мальовничий ландшафт парку. Публічна бібліотека заснована в березні 1866 р. і містилася спочатку в приміщенні Дворянського зібрання, з 1891 р. – в будинку Міської думи. До фонду бібліотеки увійшли цінні книжкові зібрання М. Юзефовича (13 887 томів, в т. ч. окремий розділ по Києву та Київщині), І. Лучицького (історія), П. Тулуба (понад 4 тис. томів – транспорт і право), батька і сина В. та О. Беретті (архітектура та мистецтво). В 1917 р. книжковий фонд бібліотеки становив 56 380 томів. В 1914 р. було 94 282 відвідування.

Після 1917 р. бібліотеку реорганізовано в міську Центральну робітничу бібліотеку, якій 1923 р. присвоєно ім’я РКП(б), з 1934 р. – в Державну обласну бібліотеку ім. ВКП(б). Багато бібліотек країни допомагали відновлювати фонди після війни, в т. ч. Державний книжковий фонд надав бібліотеці понад 50 тис. одиниць. У 1957 р. бібліотеці надано статус республіканського значення (Республіканська бібліотека ім. КПРС), з 1990 р. – Парламентська бібліотека України, з 1994 р. – Національна парламентська бібліотека України, її фонд становить бл. 3 млн. одиниць. Існує філіал бібліотеки (Боричів узвіз, 2).

Рамов А. Нове оформлення бібліотеки ім. ВКП(б) // Соц. Київ. – 1936. – № 2;

Спутник по Киеву. – К., 1913.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 344.