Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Малаков, Юрій Нельговський

Особняк Гальперіна М. Б., 1890 – 1 pp.

(архіт.).

Вул. М. Грушевського, 18/2.

На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць М. Грушевського і Шовковичної (стара адреса – вул. Олександрівська, 19/2). Збудований за проектом арх. В. Ніколаєва для директора київського Промислового банку В. Рубінштеина. Згодом належав київському цукропромисловцю і банкіру М. Гальперіну. В особняку містилися також контори семи цукрових заводів.

Двоповерховий цегляний у плані прямокутнии (первісно Г-подібний) орієнтований головним фасадом на вул. М. Грушевського. У центрі – парадні двері акцентовані великим балконом над ними. Другий такий балкон розміщено посередині бічного фасаду де раніше був вхід до службових приміщень – контор. Композиційно будинок вирішено у формах і декорі венеціанських палаццо доби Високого Відродження – з чітким ритмом вікон і оздоблення. Стіни першого поверху оброблено гладеньким рустом у тинькуванні та фризом з тригліфами й розетками. Другий поверх оздоблено тричвертєвими колонками з іонічними капітелями розміщеними у міжвіконнях самі вікна з напівциркульними перемичками облямовано меншими напів-колонками та балюстрадою. Завершує фасади фриз із гірляндами і карниз великого виносу на консолях. По краю даху раніше йшов парапет-балюстрада з вазами на п’єдесталах. Тильний фасад оброблено трохи скромніше. У частині садиби витягнутій вздовж вул. Шовковичної, раніше був невеличкий садочок. Від вулиці його відокремлював високий тинькований мур декорований рапортно-неглибокими нішами й шлонами з кам’яними кулями. Вхід на подвір’я через браму з хвірткою. З правого боку особняка у 1910-х рр. споруджено чотириповерховий прибутковий будинок.

З вестибюля, прикрашеного ліпленням і розписом широкі сходи прямують повз пару колон штучного мармуру до приміщень першого поверху і до парадних сходів. Підлога й сходи – мармурові огорожі сходів – металеві, ковані ренесансного рисунка. Парадні сходи сполучаються на рівні другого поверху з бічними коридорами через аркадні лоджії декоровані пілястрами. Сходи освітлює скляна стеля. У парадних приміщеннях згрупованих вздовж вуличних фасадів збереглося ліпне оздоблення стель і карнизів. Інтер’єрам надано рис палацової розкоші.

Під час капітального ремонту 1976 р. добудовано триповерховий об’єм з боку подвір’я і двоповерховий службовий флігель який сполучається з особняком переходом на рівні другого поверху. Тоді балюстраду на даху замінено глухим парапетом, що зорово перевантажило фасади. Будинок – один з кращих зразків садибної забудови Липок кін. 19 ст. Після громадянської війни будинок займали різні радянські організації та установи: Київське окружне статистичне бюро, Головміліція, НКВС тощо. В 1946 – 51 рр. тут експонувалася виставка «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників», розміщена в 19 залах. Тепер в особняку містяться комітети Верховної Ради України.

ДАК, ф. 163, оп. 1, спр. 732;

Календарь: адресная и справочная книга г. Киева на 1915 год. – К., 1914;

Київ. – К., 1929;

Київ: Статті-довідки. – К., 1948;

Справочник для приезжающих в Киев. – К., 1937.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 346.