1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Трегубова, Лариса Федорова

Будинок військової школи, 1914 – 18, 1931 рр.

(архіт.).

Вул. М. Грушевського, 30/1.

Замикає периметр наріжної ділянки кварталу на перетині з Кріпосним пров. Одна з небагатьох великих споруд періоду 1-і світової війни, що зводилися військовим міністерством у зв’язку з перетворенням Києва на головний тиловий центр Південно-Західного фронту. Призначався для льотної школи прапорщиків. Автори проекту – архітектори В. Кричевський, В. Пєщанський. Будівництво закінчено в 1931 р. під керівництвом арх. Й. Каракіса для Будинку Червоної Армії й Флоту (раніше містився на вул. Прорізній, 17).

Триповерховий, цегляний, у стилі неоампір. Порівняно з первісним проектом, архітектура будинку зазнала змін, замість фігурних вінцевих парапетів з’явилися високі аттикові стіни з вікнами з напівкруглими завершеннями. Головний вхід із східного фасаду переміщено на ріг та оформлено доричними колонами. Перемички вікон першого поверху прикрашено скульптурними маскаронами, які зображують червоноармійців у будьонівках. Особливо помітною зміною в композиційному задумі є відсутність великої бані, яка фіксувала перетин вулиць. Асиметричний за структурою будинок складається з двох різновеликих прямокутних корпусів, об’єднаних напівкруглим у плані наріжним об’ємом, який містить вхідний вестибюль і лекційні зали на рівнях другого і третього поверхів. Другий, парадно оформлений вхід розміщено у торцевій частині корпусу з боку Кріпосного пров. На рівні верхніх поверхів у крила вписано двосвітні зали для глядачів велика – на 1015 місць з боку вул. М. Грушевського і мала – на 450 місць з боку Кріпосного пров. Приміщення клубної та адміністративної частин згруповано обабіч коридора. Архітектуру пофарбованих у два кольори фасадів (білі деталі на блакитному тлі) вирізняє ордерна побудова перший рустований поверх на високому цокольному ярусі має вигляд своєрідного подіума для розміщення у простінках верхніх поверхів пілястрів і напівколон іонічного ордера. Однорідний ритмічний крок поодиноких прямокутних прорізів зорово зупиняють площини розкршовок з потрійними вікнами, які фланкують наріжний об’єм, вхід з боку Кріпосного пров. та південний ріг фасаду з боку вул. М. Грушевського. Помітне пожвавлення в архітектуру вносять на півколони й аркові вікна, що відповідають місцям розташування залів для глядачів у структурі будинку.

В 1967 р. в будинку було засновано Музей історії військ Київського Червонопрапорного військового округу. Тепер – Центр культури, просвіти й дозвілля Збройних сил України.

ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 293;

Київ: провідник. – К., 1930;

Соціалістичний Київ. – 1936. – № 4;

Щербаківський В. Пам’яті Василя Григоровича Кричевського. – Лондон, 1954.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 334.