2003 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Малаков

312. Особняк Баккалинського П. С., 1901 (архіт.).

Вул. Мельникова, 30 (первісна адреса – вул. Велика Дорогожицька, 80, пізніше – № 74). На червоній лінії забудови вулиці. Від вуличного хідника відокремлений вузьким газоном, обмеженим невисокою підпірною стіною, в якій влаштовано сходи до парадного входу.

«Пустопорожню ділянку» землі придбав 1899 з публічних торгів підполковник у відставці П. Баккалинський – уродженець Київщини, учасник російсько-турецької війни 1877–78. За угодою, він мав збудувати у садибі цегляний будинок упродовж п’яти років. На плані, складеному 20 вересня 1901, вже показано будинок, служби, подвір’я і сад, який займав половину садиби. По смерті власника в 1908 (похований на Лук’янівському цвинтарі в Києві) особняк належав його нащадкам, за відомостями 1918 – Ф. Баккалинському, службовцю Акцизної управи. За радянської влади будинок було націоналізовано, в ньому містилися різні установи.

Одноповерховий з дерев’яним мезоніном з боку подвір’я, цегляний, у плані Т-подібний.

Вирішений у стилі історизм з рисами неокласицизму. Весь пишний декор виконано в цеглі. Центр композиції симетричного головного фасаду – портал, фланкований безордерними пілястрами та енергійно прокресленим архівольтом. Такі самі пілястри на флангах фасаду. Обабіч входу з напівциркульною перемичкою – по три прямокутні вікна, обрамлені класицистичними лиштвами з високими прямими сандриками. Вище проходить фриз з кронштейнами, які підтримують карниз.

Підвіконний гурт, фільонки (вертикальні у простінках та горизонтальні під вікнами) доповнюють насичену пластику фасаду. Вісь симетрії підкреслено також люкарною з трикутним фронтончиком та невеликим парапетом обабіч, розташованим вздовж краю двосхилого даху.

Будинок – цінний зразок житлової забудови Лук’янівки поч. 20 ст. Тепер тут містяться державні установи.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 191; оп. 7, спр. 1627; Проценко Л., Костенко Ю. Лук’янівське цивільне кладовище: Путівник. – К., 1998.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 829.