Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Наталія Янко

2003 р. Звід пам’яток Києва

378. Пам’ятник Котляревському І. П., 1975 (мист.).

Вул. Мельникова. У невеликому сквері між вулицями Мельникова, Герцена та Якіра.

Автори – ск. Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко. Заг. вис. – 5,50 м, діам. колони – 1,0 м.

Котляревський Іван Петрович (1769–1838) – письменник, класик нової української літератури. Народився і мешкав більшу частину життя в Полтаві. 1796–1808 служив у Сіверському карабінерському (потім – драгунському) полку на Полтавщині, 1806–08 брав участь у російсько-турецькій війні, з 1810 – наглядач Полтавського будинку для виховання нужденних дворянських дітей. 1812, під час війни Росії з Францією, сформував український козацький полк. 1818–21 – головний директор Полтавського вільного театру. 1827–35 попечитель доброчинного лікувального закладу. Автор поеми «» (1798), п’єс «», «» (обидві – 1819). Ім’ям І. Котляревського названо вулицю у Києві.

Бронзове погруддя письменника встановлено на високий постамент у вигляді класичної бронзової колони з канелюрами на гранітному стилобаті.

Східчастий округлий стилобат виконаний з червоного граніту. По периметру нижньої частини колони розміщено тематичні скульптурні рельєфи за мотивами творів І. Котляревського. Реалістично виконаний скульптурний портрет письменника вирізняється ретельним опрацюванням пластичної форми, витонченим моделюванням рис обличчя.

Пам’ятник вдало вписаний в архітектурний ландшафт цієї частини Києва.

Література:

Лемещук М. Авторові «Енеїди»: Пам’ятники Києва // Україна. – 1981. – № 51; Пам’ятники Києва: Фотоальбом. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 859.