Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Григорій Щербина

1999 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 1316:523 піксел

Іллінська вулиця, поч. 19 – 20 ст.

(архіт., іст., містобуд.).

З двома невеликими заломами на початку і в кінці траси, проходить через Поділ у напрямку із заходу на схід, з’єднуючи Контрактову пл. з Набережно-Хрещатицькою вул. Перетинається з вулицями Братською, Волоською, Почайнинською. Прокладена після пожежі 1811 р., повторюючи напрямок давньої вулиці, що йшла вздовж Братського монастиря від Торгу (Контрактової пл.) до Іллінської церкви.

Починається ансамблем Братського монастиря і адміністративним будинком 1950-х рр. Відтинок від Братської вул – непарний бік – втратив історичний характер, а парний (від № 14/5 до 22/13) зберіг мальовничу щільну забудову. Від раннього етапу забудови (1-а пол.19 ст.) збереглися новий корпус Київської академії (№ 1/3), житлові будинки № 16/6, 20 – двоповерхові, вирішені у формах класицизму. Будинки серед. 19 ст. (№ 14/5, 16/6 та 18) відбивають перехід від суворої класицистичної системи до більш вільного використання формотворчих принципів. Їхня структура близька до структури житлових будинків 1-ї пол. 19 ст. , але пластична розробка фасадів уже має елементи нового напряму в архітектурі, орієнтованого на історизм. У забудові 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст. вирізняються чотириповерховий житловий будинок № 10 і півтораповерховий особняк № 22 із насиченою пластичною розробкою головних фасадів в стилі неоренесанс. У 1930 – 70-х рр. споруджено будинки лікарні (№ 7), виробничого корпусу (№ 8) та військового навчального закладу.

Осьова композиція з щільною периметральною забудовою, до якої входять домінуючі будинки Братського монастиря та Іллінської церкви, відбиває містобудівні особливості історичної частини Подолу.

Алферова Г. В., Харламов В. А. Киев во второй половине XVII века. – К., 1982;

Київ: історичний огляд. – К., 1982;

Київ: Провідник. – К., 1930.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 397.