2011 р. Звід пам’яток Києва
Петро Скрипник, Лариса Шевченко
576.13. Житловий будинок 1972, в якому проживали Глушков В. М., Зайцев (Рачада) І. Д. (іст.).
Вул. Ярославів Вал, 15-а. У другому ряді забудови ділянки, паралельно червоній лінії вулиці. Дев’ятиповерховий, цегляний.
1972 – 82 у чотирикімнатній квартирі № 12 на п’ятому поверсі проживав Глушков Віктор Михайлович (1923 – 82) – вчений у галузі математики, кібернетики, обчислювальної техніки і систем управління, акад. АН УРСР (з 1961) і АН СРСР (з 1964), заслужений діяч науки УРСР (з 1978), Герой Соціалістичної Праці (1969), лауреат Ленінської (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977) та УРСР (1970), премій ім. М. Крилова (1967) та ім. С. Лебедєва (1979) АН УРСР, ім. А. Крилова АН СРСР (1980).
У роки проживання в цьому будинку очолював Інститут кібернетики АН УРСР (з 1957), який під керівництвом ученого створив ряд першокласних ЕОМ і АСУ, які мали велике значення для розвитку вітчизняного математичного машинобудування та систем автоматизованого управління складними об’єктами. Під головуванням вченого підготовлено і видано першу в світі «Енциклопедію кібернетики» українською і російською мовами (1973, 1975), відзначену Державною премією УРСР (1979). Одночасно був віце-президентом АН УРСР (з 1962), завідувачем кафедри Московського фізикотехнічного інституту (1969 – 82; її засновник).
Раніше мешкав на вул. Банковій, 5 – 7 (див. ст. 6.4).
1972 – 93 у квартирі № 7 мешкав Зайцев Іван Дмитрович (літ. псевд. – Рачада; 1909 – 93) – драматург, військовий інженер, Герой Радянського Союзу (1945), заслужений будівельник УРСР (з 1965), начальник військового будівництва, заступник командувача Київського військового округу з військового будівництва і розквартирування ракетних військ (1945 – 59), генерал-лейтенант у відставці (з 1959), депутат Київської міської Ради (1948 – 68).
З 1959 – член Спілки письменників України.
Автор бл. 20 драматичних творів, переважна більшість яких була поставлена в драматичних театрах Радянського Союзу. Серед них – «Ніна Бездольна» («Діва Марія», 1977), «Чого бояться яструби» (1979), «Не переступи порога» (1980), «Золоті ворота» (1981), «Суд Феміди» (1983), «Маршал Жуков» (1984).
1983 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом В. Глушкова (ск. В. Клоков, худ. Ф. Юр’єв).
Література:
Архів СПУ. Особова спр. Зайцева І. Д.; Іван Рачада (Некролог) // Літ. Україна. – 1993. – 16 груд.; Іванові Рачаді – 75 // Літ. Україна. – 1984. – 4 жовт.; Костюк Ю. П. Иван Рачада: Творческий путь драматурга // Правда Украины. – 1982. – 25 марта; Моев В. А. Бразды управления: Диалог с академиком В. М. Глушковым. – 2-е изд., доп. – М., 1977; Його ж. «Мосты» и «башни» академика Глушкова // Знамя. – 1985. – № 10.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2035 – 2036.