2011 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська, Інна Шулешко

576.21. Садиба, 1890, 1911 (архіт.).

Вул. Ярославів Вал, 17, 17-б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 17) і флігеля на подвір’ї (№ 17-б).

Першою забудовницею ділянки стала вдова губернського секретаря П. Замотаєва, яка 1852 одержала дозвіл на будівництво.

За купчою від 1875 садиба належала відставному капітанові І. Киселевському. 1890 майно придбав київський купець 1-ї гільдії М. Хряков, на замовлення якого 1890 споруджено головний триповерховий будинок за проектом арх. О. Шіле. 1901 ділянка перейшла у спадок його численним дітям, 1904 – у власність двох дочок – Л. та В. Хрякових, які 1910 – 11 побудували флігель. Остання з 1916 володіла садибою одноосібно. У документі 1918 майно записане за С. Тарновським. 1939 головний будинок надбудовано четвертим поверхом. Під час поточних ремонтів флігеля зроблено перегородки в кімнатах, частково втрачено ліплений декор плафонів, паркетну підлогу, кахляні печі, фурнітуру. У 1990-х рр. проведено капітальний ремонт флігеля, надбудовано мансарди на обох будівлях.

Головний будинок, 1890 (№ 17).

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, пофарбований, у плані прямокутний з тильними ризалітами, односекційний. Перекриття пласкі. Дах двосхилий, покрівля бляшана.

Чоловий фасад на десять віконних осей оформлено з використанням елементів стилю ренесанс. Композиція ритмічна, дисиметрична. Бічні триосьові частини розкріповано та завершено парапетами на рівні даху.

Розкріповки фланковано модифікованими пілястрами другого – третього та пласкими лопатками четвертого поверхів. Вертикальні членування також виявлено міжвіконними пласкими лопатками-пілястрами трьох верхніх поверхів. Горизонтальні членування утворюють профільований уступ цоколю, міжповерхові профільовані гурти та карнизи, підвіконний гурт четвертого поверху, антаблемент третього поверху з меандровим фризом, спрощений антаблемент другого поверху. Стіну на рівні першого поверху рустовано. Облямовані профільованими лиштвами прямокутні віконні прорізи на другому й третьому поверхах підкреслено підвіконними фільонками з орнаментальним заповненням у середній частині фасаду. Симетрію побудови порушує зміщений праворуч відносно центру отвір входу з прямокутною фрамугою та двостулковим фільончастим заповненням.

Будинок – зразок прибуткової житлової споруди, вирішеної у стилістиці історизму.

Флігель, 1911 (№ 17-б). На ділянці зі значним уклоном поверхні землі у тильний бік.

П’яти-, шестиповерховий з мансардним поверхом, цегляний, у плані прямокутний, з ризалітами на поздовжніх фасадах. Односекційний, на 12 квартир (чотири-, п’яти- і шестикімнатні). Пласкі перекриття кухонь, санвузлів та сходових майданчиків – бетонні, житлових кімнат – дерев’яні. Дах двосхилий з бляшаною покрівлею.

Оформлений у стилі раціональний модерн з класицистичними декоративними елементами. Композиція чолового п’ятиповерхового фасаду симетрична, п’ятидільна, сформована центральним та бічними ризалітами із заокругленими профільованими наріжжями. Головну вісь позначено вхідним арковим отвором та багатодільними вікнами сходової клітки з півциркульним профільованим архівольтом між другим і третім поверхами та прямокутним на рівні третього – п’ятого поверхів, між якими вміщено ліплену орнаментальну композицію. Одноосьові розкріповки обабіч централього ризаліту прорізано широкими, майже квадратними вікнами. По горизонталі фасад членують гурти під вікнами другого поверху та між другим і третім поверхами. Віконні прорізи і балконні отвори на третій та дев’ятій осях – прямокутні, на першому поверсі – з лучковими перемичками, з пласкими архівольтами. Ажурні грати балконів – геометричного рисунка. У пласких нішах над вікнами п’ятого поверху вміщено ліплений орнамент з модифікованих іонік, під вікнами четвертого і п’ятого поверхів – рельєфні зображення гірлянд та вінків з дубового й каштанового листя.

Загальну симетрію побудови фасаду порушують отвори проїзду та входів у приміщення першого поверху праворуч від центральної осі. Тильний фасад розчленовано двома ризалітами, один з яких пластично доповнено еркером.

Під вікнами п’ятого і шостого поверхів вміщено декоративні рельєфні композиції. Завершує фасади розкріпований карниз великого виносу. Аттикові стінки над ризалітами надають силуету виразності та підкреслюють основні вертикальні елементи.

Інтер’єр оздоблено у стилі модерн.

Кована огорожа парадних сходів – з мотивами пальмет і лілей. Фільончасті вхідні двері квартир у нижній частині полотнищ прикрашено орнаментом з каштанового листя. Плафони житлових кімнат декоровано орнаментальними композиціями з рослинних елементів та квітів, доповненими зображеннями музичних інструментів, кошиків з квітами, сагайдаків зі стрілами, факелів, тирсів.

Збереглися майолікові груби з гладеньких і фігурних кахлів темно-зеленого та бежевого кольорів, прилади відкривання дверей, прикрашені меандровим орнаментом і гірляндами, метласька плитка підлог.

Будинок – цінний зразок житлової споруди у стилі модерн.

Садиба – зразок об’ємно-просторової організації ділянки в історичному центрі міста, сформованої у кін. 19 – на поч. 20 ст.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1,спр. 348; ф. 163, оп. 6, спр. 152; оп. 41, спр. 3865; Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1916 год. – К., 1916.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2044 – 2045.