Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Василь Галайба, Ольга Кролевець

577.15. Житловий будинок 1892, в якому містилася перша міська аптека Києва (архіт., іст.).

Вул. Ярославська, 5/2-а. На розі з пров. Ярославським, на червоних лініях забудови, довшим крилом вздовж вулиці.

Споруджений на замовлення домовласника М. Істоміна за проектом арх. А.-Ф. Краусса. Перший поверх займали торговельні приміщення. Екстер’єр збережено без істотних змін.

Двоповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, двосекційний. Планування коридорного типу. Перекриття пласкі по дерев’яних балках. Дах вальмовий.

Чолові фасади мають симетричну композицію, на головних осях яких розташовано вхід з вул. Ярославської та здвоєні вікна другого поверху з боку провулку. Центральні розкріповані частини фасадів акцентовано декоративними аттиками. Прямокутні вітрини першого поверху фланковано рустованими лопатками. На верхньому поверсі над вітринами прорізано пари прямокутних вікон, які фланковано пласкими лопатками. Віконні прорізи оформлено лиштвами із замковими каменями, фігурними сандриками та підвіконними фільонками з поребриком. Фасади членує профільований міжповерховий карнизний гурт із поясом сухариків, завершує уступчастий карниз із аркатурним фризом. На флангах вуличних фасадів розміщено по одному прямокутному балкону. На дворовому фасаді довшого крила (на вул. Ярославській) – центральний ризаліт сходової клітки.

Будинок – яскравий зразок житлової забудови Подолу кін. 19 ст.

6 січня 1915 у будинку відбулося урочисте освячення приміщення на першому поверсі та відкриття першої в Південно-Західному краї міської аптеки. Її створення обумовлювалося прагненням київської влади полегшити життя найнезаможніших прошарків населення міста. Ціни на ліки у приватних аптеках, кількість яких у той час в Києві дорівнювала 40 (у 1919 – 53 аптеки), були надто високими і для простого люду недоступні. Ініціаторами заснування міської аптеки виступили за кілька років до початку 1-ї світової війни професор Київського університету В. Чернов та завідувач відділу народного здоров’я при Міській управі, майбутній міський голова Ф. Бурчак, які внесли цю пропозицію на розгляд Київської думи. При цьому вони послалися на досвід таких міст Російської імперії, як Санкт-Петербург і Вільно, де подібні заклади вже існували і відпускали хворим ліки за всіма, без огляду на те, хто їх видав, рецептами із знижкою відповідно на 25 відсотків та 20 відсотків від встановленої на ці ліки ціни.

Міська аптека на вул. Ярославській обслуговувала винятково мешканців Подільської, Пласкої (Куренівка) та Бульварної поліцейських дільниць. Витрати Києва на її обладнання та оплату робіт, виконаних для неї вихованцями Олександрівського міського училища, яке містилося на вул. Ігорівській, 14, становили всього 25 тис. крб. За ухвалою Міської управи, різні медикаменти за рецептами приватних лікарів відпускались в аптеці зі знижкою 15 відсотків у порівнянні з цінами в приватних аптеках. За рецептами міських лікарівкураторів, на яких останні засвідчували незаможність хворого, знижка становила 40 відсотків. Продаж ліків без рецептів у ручному відділі здійснювався за такими самими цінами, як і в приватних аптеках.

Перший рік функціонування цього напівблагодійного закладу, що не ставив за мету отримати прибуток, виявився досить успішним. Його річний обіг досяг значної суми – 65 тис. крб., і він продовжував нарощувати обсяги послуг, які надавав населенню згаданих районів міста. Наприклад, якщо за першу чверть 1915 аптека виконала замовлення за 6173 рецептами, здійснила 11002 операції з ручного продажу своїх товарів і отримала при цьому 7880 крб. прибутку, то через рік ці показники мали відповідно: 17691, 28722 та 31837 крб. Перевага міської аптеки перед приватними, крім низьких цін, полягала ще й у тому, що хворі в будьякий час отримували в ній всі необхідні для себе ліки, навіть дефіцитні, які часто були відсутні в інших аптеках. Щоправда, спочатку клієнти простоювали по кілька годин у чергах, чекаючи на виконання своїх замовлень.

Однак Міська управа незабаром виправила цей недолік, збільшивши штат закладу, і розпочала підготовчі роботи з відкриття на вул. Ярославській центрального міського аптечного складу, а в межах Либідської поліцейської дільниці – ще однієї міської аптеки. Через революційні події втілити цей задум у життя не вдалося.

Тепер на першому поверсі містяться туристична агенція і Київське обласне управління юстиції, другий поверх житловий.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1081; Галайба В. Бідні люди купували собі ліки в міській аптеці // Веч. Київ. – 1995. – 23 лют.; Киевлянин. – 1886. – 26 июля; 1914. – 3 июля; 1915. – 7 янв.; 1916. – 10 апр.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2068 – 2069.