Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Житловий будинок з історією (№ 36)

Ольга Белая

Житловий будинок з історією (№ 36)

Розмір зображення: 800:600 піксел

Вигляд з північного заходу. Ліворуч – вул. Турівська, праворуч – вул. Юрківська. Фото М. І. Жарких, 24 березня 2021 р.

Будинок 30-х pp. 20 ст., в якому містилася явочна квартира підпільної групи Кушнірова Ф. М.

(іст.).

Вул. Юрківська, 36.

На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць Юрківської і Турівської. П’ятиповерховий, цегляний житловий будиноу, перший поверх напівпідвальний.

Тут на другому поверсі у двокімнатній квартирі № 20 під час німецько-фашистської окупації Києва з 22 вересня до 10 жовтня 1941 р. містилася явочна квартира підпільної групи, яку очолював Ф. Кушніров (до війни – секретар парткому суднобудівного-судноремонтного заводу). Це була одна з перших підпільних організацій, яка діяла в окупованому німцями Києві. Хазяйка квартири – робітниця суднобудівного-судноремонтного заводу М. Лисиця. В одній з кімнат жила сама М. Лисиця з дітьми, у другій вона відкрила приватну перукарню, яку підпільники використовували як явочну квартиру. Тут члени підпільної групи Р. Букіна та І. Жеребко виготовили перші листівки, які розклеїли на території заводу, в порту, на Хрещатику. 10 жовтня підпільники, відчуваючи загрозу викриття, залишили цю квартиру. Група продовжувала діяльність до липня 1942 р. Ф. Кушнірова і Р. Букіну було заарештовано і страчено, підпільники, що залишилися у живих, пішли у партизанські загони або приєдналися до інших підпільних організацій.

Архів Музею історії Суднобудівного-судноремонтного заводу;

Жеребко И. В. Партизанская явка // Веч. Киев. – 1984. – 21 дек.;

Становится город героем. – К., 1986.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 204.