Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова

489.3.1. Братський корпус, 1885 (архіт.).

Корпус № 60. У північно-східній частині Гостиного двору, на схилі.

Споруджено мулярами підрядчика С. Кушнарьова за проектом, розробленим 1868 військовим інж. О. Середою на місці будівлі 19 ст. такого самого призначення. На першому поверсі корпусу містилися пекарня з кухнею та комора, на другому – келії ченців і послушників, які обслуговували Гостиний двір. Після націоналізації використовувався відділенням Київського військового шпиталю та під житло, у 1944 – 50-х рр. – під житло, пізніше тут містився трест «Арарат», у 1980 – 90-х рр. – виробничі майстерні. 1991 – 92 проведено капітальний ремонт.

Двоповерховий з підвалом та цокольним поверхом у східному крилі, цегляний, побілений, у плані прямокутний, завершений низьким вальмовим дахом з бляшаною покрівлею. Планування коридорне з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі. Сходи гранітні. Входи в будинок влаштовано на західному, східному (по зовнішніх металевих сходах) та північному (в підвальні приміщення) фасадах.

Споруджений з використанням форм класицизму. Чоловий (південний) фасад побудовано за принципом центрально-осьової симетрії, розчленовано міжповерховими гуртами, пласкими лопатками, завершено карнизом складного профілю. Горизонтальні членування посилює рустування на рівні першого поверху. Віконні прорізи з лучковими перемичками обрамлено пласкими лиштвами, на першому поверсі прикрашено замковими каменями. В архітектурному декорі використано мотив сухариків (вінцевий карниз, міжповерховий гурт).

Пам’ятка – зразок споруди житлового та господарського призначення 2-ї пол. 19 ст., що зберігає історичне планування монастиря.

Тепер перебуває у віданні УПЦ, використовується як гуртожиток духовних навчальних закладів.

Література:

НКПІКЗ, фонди, КПЛ – ПЛ-668; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 2828.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1365.