2011 р. Звід пам’яток Києва

Олександр Тищенко

489.3.2. Готель, 1880-і рр. (архіт.).

Корпус № 63. Вздовж дороги на Дальні печери.

Збудовано за проектом, ймовірно, арх. О. Середи як готель для прочан, з 1920-х рр. перейшов у відомство Соцзабезу і тривалий час використовувався як житловий будинок.

Двоповерховий з напівпідвалом, на високому цоколі, цегляний, у плані прямокутний, орієнтований поздовжньою віссю у широтному напрямку. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах з бляшаною покрівлею. Планування поверхів коридорне двобічне. Входи до будинку влаштовано окремо на кожний поверх: на перший – з північного фасаду, на другий – із західного торця, у цокольний – зі східного. Міжповерхові перекриття пласкі, дерев’яні.

Побудований у формах класицизму.

Дрібнопрофільовані міжповерховий гурт і вінцевий карниз, широка смуга високого цоколю виразно підкреслюють переважно горизонтальний характер композиції та виважену пропорційність споруди. Основним мотивом членувань є невеликі за розміром прорізи рідко розташованих лучкових вікон на гладенькій поверхні стіни, на другому поверсі прикрашених П-подібними сандриками. На відміну від класицистичних схем, кількість прорізів на поздовжніх фасадах є парною, вхід на північному фасаді розташовано ацентрично. Обладнані ганками східний та західний входи фіксують поздовжню вісь будинку.

Готель – важливий, стилістично виразний елемент у західному фронті забудови Гостиного двору.

Тепер – навчальні та житлові приміщення учнів духовної семінарії УПЦ.

Література:

ДАК, ф. 1517, оп. 1, с пр. 133; НКПІКЗ, фонди, КПЛ – ПЛ-352; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 2 заг., спр. 535.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1365 – 1366.