2011 р. Звід пам’яток Києва

Олександр Тищенко

489.3.6. Келії, 1860-і рр. (архіт.).

Корпус № 58. У північно-західному куті Гостиного двору, біля корпусу № 69.

Збудовані 1859 за проектом і під наглядом арх. П. Спарро, згодом за його ж проектом розширені західною добудовою.

З 1920 перейшли до відомства Соцзабезу, у довоєнні й повоєнні роки використовувались як житлові приміщення.

1947 проведено ремонт, 1980 – капітальний ремонт з грунтовною зміною фасадів і влаштуванням додаткових входів.

Двоповерховий з боку головного (західного) фасаду, зі сходу – триповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, тинькований, побілений, у плані прямокутний. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах з азбоцементною хвилястою покрівлею. Планування коридорне двобічне. Перекриття першого та цокольного поверхів – лучкові цегляні склепіння, двох верхніх – пласкі дерев’яні, у коридорах застосовано систему лучкових підпружних арок.

Залишки первісного декору – вікна з лучковими клинчастими перемичками й підвіконними поличками на фланзі головного фасаду, багатопрофільні міжповерхові гурти й вінцевий карниз на тильному й торцевому (південному) фасадах свідчать про первісне архітектурне оздоблення в стилі пізнього класицизму. Тепер вигляд головного фасаду з вхідним отвором визначають ритм великих квадратних вікон сучасного розтесування та бічне тридільне вікно сходової клітки заввишки у два поверхи.

Споруда має цінність як важливий елемент історичної забудови Гостиного двору.

Тепер корпус належить монастирю.

Література:

ДАК, ф. 1517, оп. 1, спр. 133; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 3182.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1368.