2011 р. Звід пам’яток Києва

Олександр Тищенко

489.3.8. Келії та кухня, 2-а пол. 19 ст. (архіт.).

Корпус № 69. У північно-західній частині Гостиного двору.

Побудовано, вірогідно, у 1860-х рр. (після спорудження 1859 корпусу № 58). Перший поверх відводився під дворянську кухню, де за невелику платню готувалася пісна їжа для прочан та безкоштовно – для прочанської лікарні, другий – під келії, в яких 1863 проживало на поселенні кілька арештованих польських інсургентів. 1930 споруда використовувалася взуттєвою фабрикою. Після 1945 – комунальне житло, потім – ремонтно-реставраційні майстерні.

Двоповерховий (із заходу заглиблений у приямок), цегляний, побілений, у плані близький до прямокутного. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах, покрівля азбофанерна. Планування галерейного типу.

Вирішений без виразних стильових ознак з окремими елементами пізнього класицизму: прямокутними вікнами з лучковими клинчастими перемичками, міжповерховим гуртом та вінцевим профільованим карнизом, що збереглися на тильному (західному) і торцевому (південному) фасадах. Чоловий (східний) фасад прорізано сучасними, майже квадратними вікнами та великими отворами в’їздів із входами до будинку.

Споруда – цінний елемент історичної забудови Гостиного двору.

Тепер тут містяться ремонтно-господарські майстерні та служби монастиря.

Література:

Архів ДержНДІТІАМ, інв. № 1455 (Ист.-архит. обоснование развития КПГИКЗ). – К., 1979 (рукопис); ДАК, ф. 1517, оп. 1., спр. 61; Захарченко М. М. Киев теперь и прежде. – К., 1888.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1369.