2003 р. Звід пам’яток Києва

Віктор Мойсеєнко

299. Набережна Дніпра, серед. 19–20 ст. (архіт., містобуд.).

Уздовж Набережного шосе. Пролягає від пл. Поштової до моста ім. Є. Патона правим узбережжям Дніпра, з’єднує історичні місцевості Поділ та Видубичі.

До набережної прилягає Подільський узвіз, Неводницький парк. З боку Подолу є продовженням вул. Набережно-Хрещатицької.

Початковий відрізок Набережного шосе як стаціонарної проїзної магістралі впорядкований у 1840–50-і рр. для сполучення Подолу зі збудованим 1853 Миколаївським (Ланцюговим) мостом, що існував поблизу теперішнього моста Метро. 1850 вперше зафіксовано назву «Набережне шосе». До кін. 19 ст. воно поступово набуло сучасної довжини.

На набережній 1849–53 споруджена Подільська брама Київської фортеці, яка прикривала підступи до Ланцюгового моста. У кін. 19 ст. забудована дрібними промисловими, торговельними і складськими спорудами. Тут проходила залізнична колія, що сполучала Поділ з Дарницею.

Після перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва і пов’язаною з цим реконструкцією старих районів міста у 1934–36 було проведено конкурс на найкращий проект нової набережної Дніпра. Протягом 1936–38 споруджено першу чергу набережної між пл. Поштовою і мостом ім. Є. Бош (колишній Ланцюговий). Керівник проекту – арх. В. Беспалий, консультант – цивільний інж. В. Осьмак. Науковими і технічними консультантами робіт були вчені М. Герсеванов, В. Келдиш.

Конструктивною основою нової набережної Дніпра є підпірна стіна, що має водночас архітектурно-мистецьку й інженерно-будівельну цінність. Її було зведено з природного каменю на дерев’яних палях (бл. 8,5 тис. шт.).

Утилітарно необхідними і водночас естетично привабливими є двобічні парадні сходи, що ведуть від проїзної та пішохідної частин набережної до води й завершуються огорожею з гранітних стовпів і чавунних грат. Цікавим елементом набережної є нижній майданчик безпосередньо біля води – своєрідний подіум цієї пам’ятки містобудування й однієї з популярних рекреаційних зон Києва.

Друга черга підпірної стіни (між мостом Метро і Неводницьким парком) споруджена на поч. 1950-х рр. одночасно з реконструкцією проїзної частини.

У цей час розібрано Подільську браму, що стояла поперек Набережного шосе поблизу Паркового моста, укладено асфальтове покриття. Підпірна стіна зведена в інших, порівняно з попередніми, конструктивних формах, із застосуванням збірних залізобетонних конструкцій. Останню реконструкцію Набережного шосе здійснено у 1980-і рр., під час якої воно було перетворено на сучасну швидкісну магістраль, споруджено транспортну розв’язку на перетині з Дніпровським узвозом.

На набережній розташовані річковий вокзал, пристані річкових трамваїв, станція метрополітену «Дніпро»; на лівий берег від неї ведуть міст Метро і міст ім. Є. Патона, на о. Труханів – Парковий міст.

Література:

Київ: Енцикл. довідник. – К., 1981; Нариси історії архітектури Української РСР (радянський період). – К., 1962.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 800.