Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Анатолій Артемов, Сергій Білокінь

Бурса Київської академії кін. 18 – поч. 19 ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С. С.

(архіт., іст.).

Вул. Набережно-Хрещатицька, 27.

На березі Дніпра. Відіграє визначну роль у формуванні забудови набережної. У бурсі (студентському гуртожитку) проживали учні, переважно сироти та діти бідних батьків, які утримувалися братством. Перший дерев’яний будинок бурси містився на території Братського монастиря. Протягом 1763 – 65 рр. було збудовано нову бурсу. Мурований фундамент зводився під керівництвом арх. І. Григоровича-Барського, дерев’яна надземна частина – під керівництвом «тесального майстра» П. Неділки. Тут проживало до 400 бурсаків. У серпні 1775 р. будинок згорів. За розпорядженням митрополита Г. Кременецького по митрополії проводився збір коштів. В 1778 р. споруджено нову одноповерхову цегляну бурсу, яка мала високий дах з заломом та фронтонами над бічними крилами, що було характерним для українського бароко. Будинок мав 13 камер (у двох містилася лікарня). Автор – арх. І. Григорович-Барський. Пізніше добудовано цегляну кухню. В 1811 р. з ініціативи митрополита С. Олександрівського за проектом арх. А. Меленського надбудовано і реконструйовано у стилі класицизму. Під час пожежі 1811 р. бурса фактично не постраждала.

Будинок гуртожитку двоповерховий, цегляний, складається з трьох об’ємів – центрального і двох бічних. Висунуті на червону лінію забудови вулиці бічні крила утворюють курдонер перед центральним входом, який підкреслено портиком доричного ордера. В архітектурі споруди простежуються основні етапи її будівництва. Перший поверх з невеликими, низько посадженими прямокутними вікнами й рустованими пілястрами відбиває особливості первісної будівлі 18 ст. У портику (закладений у серед. 19 ст.) та архітектурному оформленні бічних крил, де переважають горизонтальні членування, які позначені лінією цоколю, міжповерховою і підвіконними . тягами, профільованим карнизом, яскраво виявилися особливості класицизму. Гладенькі тиньковані стіни прорізані прямокутними вікнами, увінчаними на другому поверсі класичними трикутними і горизонтальними сандриками, що спираються на кронштейни. Архаїчний характер внутрішнього планування виявляється у наявності суміжних приміщень, розташованих по один бік коридору (виник у серед. 19 ст.). В окремих кімнатах збереглися коробові склепіння, в інших перекриття плоскі. Після пожежі 1811 р. до трапезної бурси було переведено клас граматики, на другому поверсі в залі розміщено конгрегаційну церкву.

Будинок бурси – перший студентський гуртожиток, зведений у Києві. У лікарні при бурсі деякий час працював штаб-лікар X. Бунге, батько міністра фінансів М. Бунге. Під час війни 1812 р. в будинку містилася військова аптека, яка залишалася тут до 1814 р. Після реорганізації Київської академії сюди переїхали її нижчі класи, з яких створено духовне училище, що залишалося тут до 1901 р.

В 1802 – 14 рр. тут проживав Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790 – 1865) – поет, перекладач. В 1824 – 30 рр. в цьому будинку мешкав Гулак-Артемовський Семен Степанович (Артемовський; 1813 – 73) – композитор, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм», співак і драматичний актор. Навчався в Київському повітовому духовному училищі.

В 1901 р. училище переїхало до приміщення семінарії, що містилося в кол. Петропавлівському монастирі. У будинку бурси були: склад кахлів, чорнильна фабрика, склад борошна Нестле, приватні квартири, єврейська школа.

В 1974 р. на фасаді встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом С. Гулака-Артемовського (ск. Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко). Тепер тут Київський філіал Одеської державної морської академії.

Ернст Ф. Стара бурса в Києві // 3б. секції мистецтв Укр. наук. т-ва в Києві. – К., 1921. – Т. 1;

Закревский Н. В. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 1 – 2;

Київ: Провідник. – К., 1930;

Тітов Хв. Стара вища освіта в Київській Україні XVI – поч. XIX ст. – К., 1924;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – К., 1983. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 216 – 217.