1999 р. Звід пам’яток Києва
Раїса Бондаренко
Вєтрова вулиця, 20 ст.
(архіт., іст., містобуд.).
Від вул. Л. Толстого до вул. Комінтерну, поблизу центрального залізничного вокзалу.
Накреслена планом 1837 р. у тилах території університетського ботанічного саду. Первісна назва – Макарівська. Відома з 1866 р. як вулиця нижчого, четвертого розряду Бульварної ділянки Либідської частини міста. В 1874 р. перейменована на Назарівську, в 1926 р. названа на пошанування Вєтрова Бориса Сергійовича (1886 – 1918) – київського робітника-червоногвардійця Головних залізничних майстерень, учасника революційних подій 1917 – 18 рр. Однобічна забудова вулиці складалася до поч. 80-х pp. 19 ст. переважно з садибних дерев’яних споруд. Дотепер збереглися два двоповерхові будинки (№ 11, 23), які характеризують архітектуру цього періоду. Периметральна багатоповерхова забудова склалася на поч, 20 ст. У ній виділяються житлові будинки № 19 та 21 у стилі раннього модерну, споруджені в 1907 – 11 рр. арх. Г. Ледоховським.
Перехрестя вулиць Вєтрова та Комінтерну формує презентабельний житловий будинок, зведений 1932 р. арх. О. Тацієм (№ 25/3). Дві будівлі (№ 7, 13) споруджено у 1950-і pp. У цілому в кварталі налічується 13 будинків суцільної забудови вздовж червоної лінії, загальна протяжність якої складає понад 600 м. Ширина проїжджої частини 6 м.
Пам’ятками історії є будинки, в яких проживали відомі українські громадсько-політичні діячі Русови і Д. Дорошенко (№ 9), письменник І. Бабель (№ 21). Історичну цінність мають також будинки: № 17, в якому мешкав останні роки життя історик М. Владимирський-Буданов, бував у гімназичні роки письменник К. Паустовський; № 15, де перебував письменник М. Коцюбинський, містилася канцелярія Київського товариства літакобудування. У будинку, що розташовувався раніше на місці особняка під № 21, проживала письменниця Леся Українка.
ДАК. ф. 163, оп. 41, спр. 4545; оп. 58, спр. 138, 151;
Київ: історичний огляд. – К., 1982.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 239.