1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Толочко

Садиба, 1908 – 12 рр.

(архіт.).

Вул. Нижній Вал, 33.

Прямокутна за планом, вузька ділянка садиби витягнута у глибину кварталу, фасадний будинок – на червоній лінії забудови вулиці. Власниками садиби були вдова інженера-полковника У. Лангут (з 1852 р.), дійсний статський радник Порай-Лантковський (серед. 19 ст.), дружина надвірного радника Ю. Волосатова і дружина колезького секретаря М. Скабицька (з 1872 р.), колезький радник С. Заславський (з 1881 р.), Васильківський купець Б. Мазур, київські купці А. Абелевський (з 1885 р.) і М. Футорянський (з 1893 р.), купчиха С. Бух (з 1914 р.), київський купець М. Гринштейн (з 1916 р.).

У 1907 і 1911 рр. на території садиби були великі пожежі. В 1908 – 12 рр. замість споруд, що згоріли, збудовано триповерховий цегляний будинок, що стоїть в ряді забудови вул. Нижній Вал, чотириповерховий цегляний флігель, цегляний сарай. На території садиби збереглися також розташовані по її периметру ще три цегляних об’єми. Усі другорядні споруди пофарбовано, оформлено з елементами цегляного стилю. Головний будинок садиби триповерховий, цегляний, у плані прямокутний, односекційний, оформлений у стилі ренесанс. Композиція головного фасаду центрально-осьова. Центр споруди і фланги виявлено тривіконними роз-кріповками, фланкованими пілястрами з капітелями стилізованого іонічного ордера. На першому поверсі – вітрини й проїзд на подвір’я. На другому й третьому поверхах вікна з напівцир-кульними перемичками, оформлені лиштвами з пілястрами і замковими каменями у вигляді листя аканта. Фасад пишно декоровано ліпними вставками, підвіконними дошками, багато-профільним карнизом. Велику роль в образному сприйманні споруди відіграють високі сегментні аттики: центральний з двома горищними вікнами і бічні з прорізами круглих слухових вікон.

Будинок, в якому повністю збереглася архітектурна композиція, відіграє помітну роль у формуванні забудови старої вулиці.

В різний час у садибі містилися безкоштовний пологовий притулок з курсами бабок-повитух Товариства надання медичної та матеріальної допомоги бідним породіллям (1905 – 14), готель (1905 – 07), відділення доброчинного товариства «Крапля молока», крамниці тощо. Тепер садиба житлова, у фасадному будинку і паралельно розташованому в глибині ділянки флігелі здійснюються ремонтно-реставраційні роботи.

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 2561 – 2563; ф. 163, оп. 41, спр. 4474.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 238.