1999 р. Звід пам’яток Києва

Галина Максимова

Житловий будинок, поч. 20 ст.

(архіт.).

Вул. Суворова, 14/12.

Формує ріг трикутного кварталу на перетині вулиць Суворова та Гайцана. Через знесення сусідніх будівель тепер займає острівне положення. Збудований як прибутковий, що мав на першому поверсі окремі торговельні приміщення. Відзначається оригінальним архітектурним вирішенням у стилі раннього модерну.

Будинок чотириповерховий, цегляний, з підвалами, складається з двох з’єднаних під гострим кутом прямокутних корпусів різної довжини. Має два парадні входи з боку вул. Суворова та роздільні з ними чорні сходи з боку подвір’я. Первісне планування, що передбачало розташування на кожному поверсі трьох великих квартир, не збереглося. Внаслідок того, що зрізано ріг, утворено три чолових фасади, два з яких (наріжний та звернений на вул. Суворова) мають симетричну композицію. Асиметричний фасад з боку вул. Гайцана у лівій частині має проїзд на подвір’я. Виразну тектоніку площинних модерністських фасадів, оформлених різноманітними за формою віконними та дверними прорізами, визначає вертикальне та горизонтальне членування: плоскі ризаліти, що охоплюють сходові клітки й еркери, та міжповерхові пояси і карнизи. Особливо виразним є хвилястий силует споруди, сформований характерними для модерну напівциркульними щипцями ризалітів з напівкруглими вікнами, що фланкуються прямокутними пілонами і виступами, а також широким наріжним фронтоном криволінійного абрису. Фактуру тепер пофарбованих фасадів раніше визначало поєднання відкритої цегляної кладки і тинькованих поверхонь цоколю, декоративних перемичок та інших архітектурних деталей. У міжвіконних простінках четвертого поверху та підвіконних нішах вміщено ліпні виливки – вставки рослинного орнаменту. Насичений орнаментикою наріжний фронтон з круглим горищним вікном викликає асоціації з мотивами українського бароко.

Завдяки пишному декоративному оздобленню будинок сприймається як мальовничий акцент на тлі нової забудови Печерська.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 369.