2011 р. Звід пам’яток Києва

Валерія Ієвлева

495.8. Гуртожиток № 4, кін. 1940-х рр. (архіт.).

Вул. Бурмистенка, 4. Навпроти Голосіївського лісу, поблизу просп. Голосіївського, з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Зведений для студентів Київського лісотехнічного інституту, який 1954 увійшов до складу Української сільськогосподарської академії.

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, пофарбований, у плані Н-подібний з курдонером перед головним входом. Композиція симетрична. Внутрішнє планування коридорне з центральними тримаршовими сходами та бічними двомаршовими, пов’язаними з протипожежними виходами на тильному та чоловому фасадах.

Перекриття пласкі, дах вальмовий по дерев’яних кроквах під бляхою. Декоративне оздоблення (розетки, балясини, кронштейни тощо) з бетону.

Оформлений у традиціях вітчизняного неокласицизму повоєнної доби.

Архітектурне вирішення екстер’єра підпорядковано класичній тектонічній схемі: над цоколем, по всьому периметру споруди, влаштовано залізобетонний валик, перший поверх рустований у вигляді квадрів великих розмірів, верхні поверхи з гладенькими площинами, периметральний антаблемент з вінцевим карнизом має модульйони на чоловому фасаді. Розміщення вікон ритмічне. Вікна прямокутні трьох видів (одно-, дво- і тристулкові). Балкони – на торцях бічних крил (з огорожами) та в центрі головного фасаду.

Вісь парадного входу в глибині курдонера підкреслено ризалітом завширшки у три віконні прорізи, на першому поверсі якого – частина приміщення вестибюля, на верхніх – чотириколонний портик з великих колон трансформованого доричного ордера, увінчаний прямолінійним аттиком. Капітелі колон (ехіни) прикрашено іоніками, шийки – розетками. В межах портика розташовано балкони: широкий над першим поверхом з балюстрадним огородженням та малі на фігурних кронштейнах з балюстрадним (на третьому поверсі) і гратчастим (на четвертому) огородженнями. Прямокутний портал входу оздоблено розетками (двох розмірів і чотирьох типів). Найбільші розетки розміщено на фризі портика.

На фасадах крил з боку курдонера облаштовано трипрогінні лоджії з арковим лучковим завершенням (на другому поверсі), уступчастим (на третьому) і півциркульним (на четвертому). Капітелі підпірних стовпчиків складаються зі смужок іоників, огорожі лоджій – з балясин (на другому) і грат (на верхніх поверхах).

Бічні й тильні фасади відзначаються спрощеним характером. В інтер’єрі збереглися центральні сходи з металевим огородженням та підлога вестибюля зі штучного каменю – террацо.

Гуртожиток – приклад оригінального архітектурного вирішення житлової споруди 1940 – 50-х рр.

Використовується за первісним призначенням.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1429.