1999 р. Звід пам’яток Києва
Лариса Гаврилюк, Ніна Смирнова
Інститут геофізики ім. С. Субботіна, в якому працювали відомі вчені
(іст.).
Просп. Академіка Палладіна, 32.
На червоній лінії забудови. Будинок чотириповерховий, цегляний, споруджений 1966 р. для Інституту геофізики АН УРСР (тепер НАН України).
Заклад засновано в 1960 р. внаслідок об’єднання геофізичної лабораторії й магнітної станції Інституту геологічних наук АН УРСР, геофізичних відділів і станцій Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР та Сейсмічного сектора АН УРСР. З 1978 р. носить ім’я акад. АН УРСР С. Субботіна (до 1966 розміщувався на вул. Б. Хмельницького, 15). У цьому будинку працювали:
– у 1966 – 88 – Соллогуб Всеволод Борисович (1912 – 88) – геофізик, чл.-кор. АН УРСР (з 1967). В інституті – з 1960 р., у 1960 – 72 рр. – заступник директора інституту, одночасно очолював відділ сейсмометрії (до 1987 р.), потім був радником при дирекції. В 1962 – 74 рр. – національний представник геофізичної комісії Карпато-Балканської геологічної асоціації. Відзначений Державними преміями УРСР (1984, 1989 – посмертно), премією ім. В. Вернадського АН УРСР (1976). Основні праці присвячено проблемам вивчення глибинної будови Південно-Східної Європи, у т. ч. й території України, методом глибинного сейсмічного зондування, який з часом став провідним у комплексі геофізичних досліджень будови літосфери. Вперше встановив різке розчленування поверхні Мохоровичича, виявив кілька поверхонь «Мохо» різного віку, стародавні «корені» гір ранньопротерозойського віку в межах Українського щита, під Карпатами та Гірським Кримом.Кабінет вченого містився на другому поверсі.
– у 1966 – 76 рр. – Субботін Серафим Іванович (1906 – 76) – геофізик, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки УРСР (з 1966), засновник і перший директор інституту (1960 – 76). У 1963 – 76 рр. – академік-секретар Відділення наук про Землю і Космос АН УРСР, голова Міжвідомчого геофізичного комітету при Президії АН УРСР. Відзначений Державними преміями УРСР (1972, 1984 рр. – посмертно), премією ім. В. Вернадського АН УРСР (1976). Основні праці присвячено гравіметрії, вивченню глибинної будови земної кори і верхньої мантії України та Карпато-Балканського регіону, розробці нової теорії глибинних процесів і тектогенезу. Кабінет і приймальня вченого містилися на другому поверсі, робочий кабінет – на четвертому (тепер кімната № 440).
– у 1966 – 96 рр. – Чекунов Анатолій Васильович (1932 – 96) – геолог-геофізик, акад. АН УРСР (з 1979), академік-секретар Відділення наук про Землю (1983 – 88). В інституті – з 1961 р., у 1973 – 76 рр. – заступник директора закладу, у 1976 – 91 рр. – директор, одночасно – завідувач відділу геологічних проблем глибинної геофізики. З 1993 р. – почесний директор. Досліджував глибинну будову та еволюцію земної кори, геотектоніку, питання геологічної інтерпретації геофізичних даних. Один з ініціаторів і керівників робіт з глибинного сейсмічного зондування в Україні. Працював у кабінеті директора на другому поверсі, а також у кімнатах № 334, 402.
В 1981 р. на фасаді будинку на пошанування С. Субботіна встановлено меморіальну дошку – бронзовий бюст у круглій напівсфері (ск. М. Рапай, арх. А. Ігнащенко).
Всеволод Борисович Соллогуб. – К., 1982.
Институт геофизики им. С. И. Субботина АН УССР. – К., 1985;
Молявко Г. И., Франчук В. П., Куличенко В. Г. Геологи. Географы. – К., 1985;
Серафим Іванович Субботін. – К., 1980.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 402.