Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Максим Тямін

268.4. Житловий будинок, 1887 (архіт.).

Колишній пров. Михайлівський, 37 – тепер вул. Паторжинського, 4. У ряді периметральної забудови вулиці.

Історія садиби, що належала гласному Київської міської думи інж. М. Добриніну та його дружині О. Добриніній, відома з 1881. Була наріжною з вул. Прорізною. На ділянці розташовувалися три-, чотириповерховий житловий будинок (зведений 1883), триповерховий флігель, службовий будинок з льодовнею і дров’яниками (всі не збереглися). 1887 з боку пров. Михайлівського на замовлення домовласника споруджено наявний будинок.

Чотириповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, односекційний. Фасад пофарбовано з виділенням білим кольором архітектурного декору. Перекриття пласкі, дерев’яні.

Зведений у стилі історизм. Головний симетричний восьмивіконний фасад оздоблений цегляним декором з елементами неоготики. Роль акцентів у його композиції відіграють підкреслені лопатками бічні розкріповки, завершені ступінчастими аттиками з високими гранчастими стовпчиками. Площини під аттиками оздоблені накладними трикутними щипцями та вписаними у них глухими стрілчастими арками, декорованими ромбоподібними нішками з опуклими хрещатими деталями.

Розкріповки виділяються широкими лучковими прорізами вікон (другий – четвертий поверхи), вхідних дверей (ліворуч) та проїзду на подвір’я (праворуч). Середня шестивіконна частина фасаду із заглибленими у ніші прямокутними прорізами розділена на три прясла широкими лопатками – гладенькими на другому поверсі й фільончастими на рівні верхніх поверхів. Горизонтальні членування фасаду визначені рівною площиною першого поверху, широкими поясами своєрідних фризів, що проходять між другим і третім поверхами та нижче вінцевого карниза. Фризи прикрашені зубчастими бігунцями й декорованими поребриком лучковими арками – широкими під карнизом та маленькими над другим поверхом. Мотив поребрика також застосовано для оздоблення перемичок окремих віконних прорізів. Лопатки завершені цегляним декором у вигляді рушничків і хрещатих заглиблень.

У центрі фасаду та над проїздом влаштовано два ряди балконів (первісні металеві грати залишилися тільки на бічному балконі третього поверху).

Знадвору будинок лаконічний, розкреслений міжповерховими гуртами.

В інтер’єрі збереглися металеві огородження сходів.

Будинок має оригінальне архітектурне оформлення та виразний мальовничий силует.

Тепер на першому поверсі – Управління містобудування й архітектури Київської обласної державної адміністрації.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 664, 665.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 689.