2003 р. Звід пам’яток Києва

Олена Годованюк

260.5. Житлові будинки для офіцерів-вихователів, поч. 20 ст. (архіт.).

Вул. Курська, 1/26, 3, 5. Паралельно червоній лінії забудови просп. Повітрофлотського.

Первісно розташовувалися у південно-східній частині території училища, тепер – поза нею. Торцями звернені на вул. Курську. Об’ємно-планувальна композиція будинків принципово однакова. Два з них (№ 1/26 і № 5) розташовані паралельно один одному, середній (№ 3) – повернутий відносно них на 180°.

Житловий будинок (вул. Курська, 1/26). Триповерховий, цегляний, у плані прямокутний, витягнутий по осі північний схід–південний захід, п’ятисекційний. Дах двосхилий. Прямокутник плану капітальною стіною поділений вздовж на дві частини. Східна частина складається з двох секцій, західна – з трьох, менших за розмірами.

Кожна секція має окрему сходову клітку, вирішену у вигляді квадратного у плані ризаліту. Фасади оздоблені у формах історизму з елементами романсько-готичної архітектури, що особливо яскраво виявилося в завершенні ризалітів, які нагадують фортечні середньовічні споруди, та у багатопрофільному вінцевому карнизі, прикрашеному глухою аркатурою з напівциркульних ніш. Торцеві фасади лише в центрі прорізані вузькими віконцями службових приміщень, площини стін обабіч них на другому та третьому поверхах прикрашені великими неглибокими квадратними нішами з фігурними кутами, на третьому поверсі – пояском маленьких квадратних нішок. Ризаліти підкреслено розмірами вікон та напівциркульною формою їхніх перемичок, що відрізняються від лучкових перемичок всіх інших вікон будівлі.

Будинок – типовий зразок споруди періоду історизму.

Житловий будинок (вул. Курська, 3). Первісно триповерховий, у 1998–2000 надбудовано мансардний поверх, фасади тиньковано та пофарбовано у яскраво-жовтий колір, архітектурні деталі – у білий.

Чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Первісне внутрішнє планування було п’ятисекційним, але, на відміну від будинку № 1/26, східна частина споруди складається з трьох менших секцій, західна – з двох більших. Відповідно до цього поділу на східному фасаді розміщено три ризаліти сходових кліток, на західному – два. Фасади вирішені у формах історизму. Під час реконструкції збережено архітектурні форми завершення ризалітів, що імітують середньовічні оборонні вежі, а також складне профілювання карнизів та лиштв.

Віконні прорізи всіх поверхів мають лучкові перемички, підвіконня спираються на невеликі цегляні кронштейни.

В центрі торцевих фасадів – по два вікна, площини стін обабіч них на другому й третьому поверхах прикрашають неглибокі квадратні ніші з фігурними кутами, на третьому – поясок маленьких квадратних кесонованих ніш.

Споруда – зразок житлового будинку поч. 20 ст.

Житловий будинок (вул. Курська, 5). Чотириповерховий, цегляний, у плані прямокутний, витягнутий по осі північний схід–південний захід. Дах двосхилий. Первісне внутрішнє планування п’ятисекційне, східна частина будівлі складається з двох секцій, західна – з трьох. На східному фасаді відповідно розміщено два ризаліти сходових кліток з входами на першому поверсі, на західному – три. Фасади вирішені у формах історизму. Архітектурне оздоблення ризалітів східного фасаду особливо виразно імітує машикулі й зубчастий парапет середньовічних оборонних веж. Багатопрофільний вінцевий карниз прикрашений глухою аркатурою з напівциркульних ніш. Віконні прорізи перших трьох поверхів – з лучковими перемичками, четвертого – з напівциркульними. В центрі торцевих фасадів розміщено по три вікна. Бічні площини декоровано великими квадратними неглибокими нішами з фігурними кутами, під вікнами третього поверху – поясок з маленьких кесо-нованих ніш.

Споруда – типовий зразок житлової архітектури у формах історизму.

Ансамбль житлових будинків для офіцерів-вихователів – цінна складова частина комплексу училища.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 640 – 641.