2003 р. Звід пам’яток Києва

Олена Годованюк

260.3. Водонапірна башта, 1914–18 (архіт.).

Просп. Повітрофлотський, 28.

У центральній частині території. Об’єм башти органічно доповнює прямокутний у плані димар розташованої поряд котельні, що впритул прилягає до східної грані башти, має однакову з нею ширину й підноситься над баштою на 1,5–2,0 м.

Семиярусна, цегляна, у плані восьмикутна інженерна споруда. Архітектурне оздоблення башти відзначається модернізованими рисами романсько-готичної архітектури. Глухі грані чергуються з гранями, в яких розміщені віконні прорізи. Вікна, а також два входи в перший ярус у північно-східній та південно-західній гранях мають напівциркульні перемички. Особливо виразною є верхня частина будівлі, яка асоціюється з середньовічними оборонними вежами. Завдяки напуску кількох рядів цегли два верхні яруси нависають над нижнім об’ємом. Вузькі витягнуті подвійні вікна вертикально прорізають межі цього напуску, низ сьомого та шостий яруси. Вінцевий карниз башти прикрашено аркатурним пояском з напівциркульних ніш. Сполучення між ярусами у нижній частині будівлі здійснюється за допомогою металевих кручених сходів, у верхній – по сходах, консольно розміщених по периметру стін.

Башта – висотна домінанта центральної частини комплексу.

З 1940-х рр. не використовується.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 639.