Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська, Дмитро Малаков

459.18. Київська міська станція та комісійно-позичкове відділення Південно-Західної залізниці, 1910–13 (архіт.).

Вул. Пушкінська, 14. На червоній лінії суцільної забудови вулиці.

Садибу виділено в самостійну тільки у 1909. З початку організації кварталу існувала у складі великої ділянки, що належала до 1872 арх. Л. Станзані, після його смерті – меценату В. Тарновському (молодшому). Ділянка, яка займала у кварталі весь фронт вул. Пушкінської і виходила на сучасні вулиці Прорізну і Б. Хмельницького, згодом була поступово розпродана частинами. 1883 київський купець Г. Гладинюк придбав наріжну ділянку (сучасні адреси – вул. Пушкінська, 14–16, Б. Хмельницького, 8–10), де звів прибуткові будинки.

Вільну від забудови ділянку на вул. Пушкінській, 14 виділив в окрему садибу й продав у кін. 1909 Управлінню Південно-Західної залізниці. Будинок зведено за проектом арх. О. Вербицького. Київська станція почала функціонувати тут у лютому 1913. На першому поверсі були квиткові каси 1–4-го класів, товарна контора, пакгаузи; на другому – позичкове відділення, архіви, операційна зала; на третьому – митниця; на четвертому – облікове відділення. Первісне планування не раз зазнавало змін у зв’язку з пристосуванням верхніх поверхів під житло. На подвір’ї збереглися флігелі, планування яких теж зазнало змін і пристосувань. Будинок значно постраждав під час пожежі центру міста у 1941, відновлений 1949–50.

Чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, головний фасад тинькований, у плані Г-подібний. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі модерн. Композиція фасаду асиметрична, з прямокутними отворами брами та головного входу, зміщеними ліворуч. Вхід акцентовано розкріповкою, завершеною трикутним аттиком з верхнім напівциркульним вікном. Вікна першого поверху з арковими перемичками, вгорі – прямокутні. Стриманий декор фасаду пожвавлюють ліплені класицистичні вставки – майстерно окреслені пальметки, лаврові вінки-гірлянди, іоніки.

Архітектурно оформлений дворовий фасад декоровано цегляним орнаментом. Архітектурно-декоративне оздоблення інтер’єрів стримане й просте.

Крита галерея-перехід на рівні другого поверху між основним будинком і правим флігелем з’явилася для сполучення касових зал внаслідок розширення перевезень і обсягів операцій.

Архітектура будинку – цікавий зразок пошуків нових форм для споруд, що були викликані до життя науково-технічним прогресом.

До 1985 використовувався як міська станція попереднього продажу залізничних квитків. Тепер у будинку залізнична каса, офісні приміщення.

Література:

Методичний фонд Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування, ф. О. М. Вербицького; Грицай М., Ігнатов О. Олександр Матвійович Вербицький // Архітектура і буд-во. – 1955. – № 5; Кохан С. В., Кілессо С. К. О. М. Вербицький – архітектор і педагог. – К., 1966.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1006.