2003 р. Звід пам’яток Києва
Олена Мокроусова
463.4. Житловий будинок, поч. 20 ст. (архіт.).
Вул. Рейтарська, 16. На червоній лінії забудови вулиці.
Історія садиби простежується з останньої третини 19 ст. Первісна малоповерхова забудова садиби була типовою для Києва серед. 19 ст. Двоповерховий цегляний будинок, зведений 1879–80, розміщувався в глибині садиби (не зберігся).
На червону лінію виходили одноповерхова цегляна споруда з бакалійною крамницею та дерев’яний одноповерховий житловий будинок, зведений у серед. 19 ст. за зразковим проектом.
З 1872 майном володіла Є. Крижанівська, дружина диякона Софійського собору. На межі століть садиба належала її нащадку І. Крижанівському.
Наступним власником став І. Комаров, який, імовірно, і був замовником будівництва наявного прибуткового будинку. Останніми власниками садиби було подружжя Жаховських.
Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані П-подібний, односекційний. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з хвилястим асбоцементним покриттям.
Оформлений у стилі історизм з рисами неоренесансу. Композиція головного фасаду з входом у центрі симетрично-осьова. Вертикальне членування головного фасаду підкреслено напівколонами, що об’єднують по висоті вікна другого і третього поверхів. Вікна четвертого поверху фланковано здвоєними канелюрованими пілястрами. Напівциркульні здвоєні вікна другого поверху, доповнені архівольтами з клинчастими сандриками, надають фасаду пластичності. Простінки між вікнами і тимпан дверного декоративного фронтону прикрашено ліпленим рослинним орнаментом. Головний фасад завершується масивним тридільним аттиком з центральною напівциркульною частиною, в полі якої розміщено вікно горища. Парадний вхід вирішено у вигляді порталу. На балконах другого– четвертого поверхів збереглися металеві ажурні грати.
Будинок являє цінність як зразок типової житлової забудови кін. 19 – поч. 20 ст. Тепер на нижніх поверхах будинку офіси.
Література:
ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1345; ф. 163, оп. 41, спр. 309, 1743.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1039 – 1040.