2003 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Федорова

463.15. Садиба поч. 20 ст., в якій містилася редакція «Газеты», проживали Олтаржевський Ф. М., Руберт І. Ю. (іст.).

Вул. Рейтарська, 35-а, 35-б. Складається з головного будинку в ряді щільної забудови вулиці й флігеля, розташованого на подвір’ї паралельно фасадній споруді.

Головний будинок п’ятиповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, пофарбований.

Флігель чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований.

1908–11 у квартирі № 3 садиби містилася редакція «Газеты» – щотижневого видання Київського управління у справах земського господарства. Виходила російською мовою у 1908–17.

Надсилалася безкоштовно членам земського комітету, кандидатам у гласні, службовцям земського управління Київської губ., усім народним учителям, кореспондентам губернської управи, споживчим, кредитним і позичково-ощадним товариствам, а також селянам (по два–три примірники на село).

Публікувала матеріали з питань сільського господарства, кооперації, народної освіти, медицини і ветеринарії, новини тижня, запитання і відповіді, інформацію з місць, відомості про нові видання, відгуки на книги, ціни на продукти, об’яви тощо.

Підтримувала діяльність Комітету зі спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Києві, вміщувала об’яви про збір коштів на нього. 27 лютого 1909 опублікувала статтю українською мовою літературознавця, громадсько-політичного діяча С. Єфремова «Тарас Шевченко» з біографією поета і художника й закликом на підтримку цієї справи.

Авторами статей були: зоолог-ентомолог, майбутній акад. АН УРСР В. Поспєлов; професор кафедри гігієни Київського університету, керівник санітарного відділу Земської управи І. Скворцов; землевласник, громадський діяч, меценат Є. Чикаленко та ін.

Відповідальний редактор газети – голова Київської губернської управи у справах земського господарства М. Суковкін, завідувач редакції – викладач політехнічного інституту П. Широких (його квартира була адресою редакції). З травня 1911 редакція містилася на вул. Микільсько-Ботанічній, 14 (будинок не зберігся), пізніше – у пров. Михайлівському, 3 і на вул. Володимирській, 33.

У садибі також розташовувався головний склад «Киевского Земского календаря».

1905–10 в садибі проживав Олтаржевський Федір Мефодійович – архітектор. Працював у Київському навчальному окрузі. В цей період за його проектами побудовано житлові будинки на вулицях Жилянській, 39/92 (1908) і Лютеранській, 32-а (1909), флігель садиби на вул. Лютеранській, 6–8 (1910–11) тощо. Звідси переїхав на вул. Володимирську, 19.

З 1912 до поч. 1920-х рр. в садибі мешкав Руберт Іван Юлійович (1874–1934) – офтальмолог, професор, завідувач кафедри офтальмології медичного факультету Київського університету (1919–20) і Київського медичного інституту (1920–21). Одночасно працював лікарем реального училища св. Катерини, Другого комерційного училища. Досліджував проблеми розладу зору та його лікування. Автор класичного експериментального дослідження про туберкульозно-алергічну природу і гістологічну структуру фліктени.

Тепер напівповерх головного будинку займають державні та приватні установи.

Література:

ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 4810; Газета. – 1908–1911; Макаренко И. М., Полякова И. М. Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841–1991). – К., 1991; Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця ХVІII – початку ХХ століть. – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1047 – 1048.