2011 р. Звід пам’яток Києва
Михайло Кальницький
Розмір зображення: 686:415 піксел
531. Флігель садиби поч. 20 ст., в якому проживав Снегірьов Г. І. (архіт., іст.).
Вул. Рогнідинська, 3. У глибині впорядкованого курдонера, з відступом від червоної лінії забудови вулиці і сусідніх споруд.
Зведений як багатоквартирний житловий будинок.
Чотириповерховий з повним цокольним поверхом, цегляний, пофарбований, у плані Н-подібний. Перекриття пласкі, дах вальмовий під бляшаною покрівлею. Входи – у центрі головного фасаду, паралельного вул. Рогнідинській, та в торцевих частинах будинку. Вирішений у модернізованих формах історизму. Головний вхід оформлено арковим порталом, вісь якого подовжують овальне вікно-люкарня й великі вікна сходової клітки та вінцевий лучковий щипець.
Центральне вікно четвертого поверху має аркову перемичку. Інші прорізи прямокутні, оздоблені виступними на чверть цегли спрощеними геометризованими обрамленнями. У флангові кути головного й тильного фасадів вписано балкони.
Будинок – характерна пам’ятка забудови центру Києва кін. 19 – поч. 20 ст., що зазнала певної реконструкції в радянський час.
1972 – 77 у двокімнатній квартирі № 10 на третьому поверсі проживав Снегірьов Гелій Іванович (1927 – 1978) – письменник, кінорежисер, правозахисник. У цей період активно збирав матеріали про нелюдську сутність радянської тоталітарної системи, працював над лірико-публіцистичним дослідженням «Мама моя, мама… или Патроны для расстрела» та документальним автобіографічним «Романомдоносом», які зробили його одним з провідних представників українського «постшістдесятництва». У 1977 звернувся з відкритими листами до Президента США та уряду СРСР з нечувано правдивим та відвертим засудженням офіціозної брехні правлячого у Радянському Союзі режиму. Після цього був заарештований і невдовзі помер унаслідок примусового лікування. «Роман-донос» – вражаючий зразок вільної думки «застійної» доби – зберігся в архівах органів держбезпеки та вперше виданий у 2000.
2001 на фасаді обабіч головного входу встановлено бронзову меморіальну дошку з горельєфним портретом Г. Снегірьова (ск. О. Михайлицький, арх. П. Снегірьов).
Окремі приміщення нижніх поверхів тепер зайняті громадськими установами: Будинком природи, кінологічною спілкою України тощо.
Література:
Скуратовский В. Гелий Снегирев // Книжник. – 1990. – № 3; Снегирев Г. Роман-донос. – К., 2000.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1685.