1999 р. Звід пам’яток Києва

Віра Семенова

Будинок школи-притулку 1902 р., в якому проживали діти з фашистських концтаборів

(іст.).

Вул. Пугачева, 3.

На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць Пугачева і Герцена. Триповерховий (третій поверх і прибудову споруджено у 1980-х pp.), цегляний, Г-подібний у плані. Споруджений коштом цукрозаводчика Н. Терещенка на ділянці, наданій безкоштовно містом під школу-притулок для глухонімих хлопчиків Київського відділу піклування про глухонімих. Автор проекту – цивільний інж. В. Безсмертний. Після 1917 р. тут містився дитячий будинок для глухонімих. Під час окупації міста гітлерівці використовували будинок під стайні. Після визволення Києва тут містився санітарний госпіталь, з 9 травня 1945 до 1962 р. – дитячий будинок № 13. Першими тут знайшли притулок 285 малолітніх в’язнів, яких визволила Радянська армія з концтаборів Освенцім, Майданек, № 300, де багатьох з них використовували як донорів для солдатів Німеччини. У дитячому будинку були й діти, батьки яких загинули під час війни. Всього 987 вихованців.

З 1962 р. тут – службові приміщення обласної клінічної лікарні. В 1989 р. дві кімнати на першому поверсі відведено під музей «Дитинство, обпалене війною».

В 1990 р. на фасаді будинку в пам’ять про дитячий будинок № 13 встановлено меморіальну дошку з сірого граніту (арх. В. Приходько).

ДАК, ф. Р-4, оп. 1, спр. 636;

Іваненко О. Д. Рідні діти: Повість. – К., 1979;

Ковалинский В. Меценаты Киева. – К., 1995.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 215.