Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Світлана Блащук, Лариса Толочко

254.5. Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.).

Вул. Межигірська, 33/19. На розі з вул. Щекавицькою.

Садиба відома з серед. 19 ст., коли належала сім’ї колишнього чернігівського купця О. Вертипороха і була забудована дерев’яними спорудами. У кін. 19 ст. коштом власниці садиби Г. Вертипорох зведено прибутковий будинок. Пізніше внаслідок пристосування приміщень першого поверху під магазини двері та віконні прорізи було перероблено.

Триповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, зі зрізаним наріжжям, що відіграє роль основного акценту в архітектурному вирішенні будинку. Оформлений в стилі неоренесанс. На першому поверсі наріжжя – вхід, на другому та третьому – балкони, на які ведуть дверні отвори.

Верхні поверхи фасаду об’єднано лопатками, які вгорі увінчано великим архівольтом. Подібно вирішено й прилеглі до наріжжя площини на одну віконну вісь кожна, але на третьому поверсі тут замість дверей влаштовано здвоєні венеціанські вікна. Над усім наріжжям, що складається з трьох граней, – цегляний аттик з тумбочками та підвищеною центральною частиною. Мотив архівольта використано також на фасаді з боку вул. Межигірської для підкреслення центрального входу.

Композиція обох фасадів асиметрична, віконні прорізи другого поверху прямокутні, розділені пілястрами зі стилізованими капітелями з листям аканта. На третьому поверсі прямокутні вікна чергуються з венеціанськими. Фасади пишно декоровані ліпленням і цегляним орнаментом в історичній стилістиці (голівки путті, листя аканта, гірлянди). В образному сприйнятті будинку істотну роль відіграють міжповерховий гурт над першим поверхом і вінцевий карниз.

З боку вул. Щекавицької на балконах – грати вишуканого орнаменту.

Споруда – характерний зразок прибуткового будинку оригінального архітектурного вирішення.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 349.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 625 – 626.