Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Марія Гончаренко, Марина Мироненко

571.6. Житловий будинок 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.).

Вул. Шовковична, 10. На червоній лінії забудови вулиці.

Разом із сусідніми будівлями обмежує озеленений та впорядкований великий внутрішній простір кварталу. Підпорядковується масштабному ладу вулиці, зберігаючи композиційну та художню самостійність. Споруджено за проектом арх. С. Григор’єва у формах пізнього конструктивізму.

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, чотирисекційний. Парадні та чорні сходи кожної секції розташовано на одній поперечній осі. Запроектовано комфортабельні дво-, три- та чотирикімнатні квартири. Усі санвузли мають денне освітлення. Симетричне об’ємно-просторове рішення відображає планувальну структуру будинку.

Основними елементами, що формують чоловий фасад, є вікна, згруповані по вертикалі в одну композицію. Між вікнами вміщено декоративні вставки рослинного орнаменту, виконані у високому рельєфі. Під вікнами другого поверху – вставки, які імітують балюстради. Центральну частину фасаду фланкують ризаліти сходових кліток, вирішені більш монументально, ніж бічні. На центральній осі розташовано плавно винесений за основну площину стіни циліндричний еркер у три поверхи заввишки, форму якого повторює подібний у плані балкон другого поверху.

Пластика дворового фасаду побудована на ритмі лопаток, між якими вміщено вузькі та широкі вікна.

Будинок – яскравий зразок архітектури 1930-х рр.

У будинку проживали відомі діячі культури.

1957 – 64 у п’ятикімнатній квартирі № 28 на другому поверсі в лівому крилі будинку (вікнами на вулицю і на подвір’я) – Василевська Ванда Львівна (1905 – 64) – письменниця, громадський діяч, лауреат Державної премії СРСР (1943, 1946, 1952). Дружина О. Корнійчука.

У цей період – член Всесвітньої Ради миру та Радянського комітету захисту миру. Разом з О. Корнійчуком написала лібрето опери «Богдан Хмельницький», 1958 – повість «У тяжкій боротьбі». Активно займалася журналістською діяльністю.

1935 – 41 у квартирі № 27 на другому поверсі у лівому крилі будинку (вікнами на вулицю і на подвір’я) – Довженко Олександр Петрович (1894 – 1956) – кінорежисер, письменник, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1939), народний артист РРФСР (з 1950), кінорежисер «Мосфільму» (з 1946), лауреат Державної премії СРСР (1949) та Ленінської премії (1959).

У цей період (з 1929) працював на Київській кіностудії художніх фільмів (з 1957 – ім. О. Довженка), її художній керівник (1940 – 41). У 1939 зняв фільм «Щорс» (Державна премія СРСР, 1941), 1940 разом з дружиною Ю. Солнцевою – документально-публіцистичні фільми «Визволення», присвячений входженню Західної України до складу УРСР, і «Буковина – земля радянська». Написав сценарій фільму «Тарас Бульба» (1940).

1957 – 72 у квартирі № 28 – Корнійчук Олександр Євдокимович (1905 – 72) – драматург, державний і громадський діяч, акад. АН УРСР (з 1939) і АН СРСР (з 1943), Герой Соціалістичної Праці (1967), голова правління Спілки письменників України (1938 – 41, 1946 – 53), лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1951), член Всесвітньої Ради Миру та її Бюро (з 1950).

У роки проживання в цьому будинку відзначений Міжнародною Ленінською премією «За зміцнення миру між народами» (1960), Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1971).

У цей час ним були написані п’єси і кіносценарії: «Чому посміхалися зорі» (1958), «Над Дніпром» (1960), «Сторінка щоденника» (1965), «Розплата» (1967), «Мої друзі» (1968), «Пам’ять серця» (1970). Багато його п’єс ставилися театрами Києва та інших міст.

Займався проблемами історії та теорії літератури, автор ряду публіцистичних статей, присвячених творчості М. Горького, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка.

1945 – 63 у чотирикімнатній квартирі № 7 на першому поверсі (вікнами на вулицю і на подвір’я) – Пащенко Олександр Сафонович (Софронович; 1906 – 63) – графік, народний художник УРСР (з 1960), чл.-кор. АМ СРСР (з 1954).

У роки проживання в цьому будинку – професор (з 1947) і ректор (1955 – 63) Київського художнього інституту.

Як художник працював, в основному в галузі станкової графіки, переважно в техніці кольорової ліногравюри, офорта, акварелі та рисунка. 1945 закінчив серію ліногравюр, присвячених Києво-Печерській лаврі. 1945 – 46 створив цикл «Відбудова Дніпрогесу». 1951 працював над серією гравюр «Суднобудівельний завод на Дніпрі», 1952 – «У металургів Придніпров’я». 1960 завершив цикл, початий ще 1936, – «Київська сюїта» та «Народження Кременчуцької ГЕС» (1958 – 60). 1961 до 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка видав ювілейний альбом.

1935 – 41 у квартирі № 27 – Солнцева Юлія Іполитівна (1901 – 89) – актриса, кінорежисер, народна артистка СРСР (з 1981), лауреат Державної премії СРСР (1949). Дружина О. Довженка, з яким працювала разом з 1930.

У цей період знялася в поставленому ним фільмі: «Щорс» (1939), зняла разом з ним сценарії документально-публіцистичних фільмів «Визволення» і «Буковина – земля радянська» (1940).

На будинку встановлено меморіальні дошки: В. Василевській (1965, граніт, барельєф; ск. Г. Кальченко, арх. Б. Приймак); О. Довженку (1960, бронза, граніт, барельєф; ск. М. Вронський, арх. І. Шмульсон); О. Корнійчуку (1973, бронза, барельєф; ск. О. Скобликов, арх. А. Ігнащенко); О. Пащенку (1969, граніт, барельєф; ск. І. Макогон).

Тепер – житлово-офісний будинок.

Література:

Выставка произведений Александра Сафроновича Пащенко: Каталог. – К., 1957; Владич Л. Александр Сафронович Пащенко. – М., 1957; Залесский К. А. Империя Сталина: Биогр. энцикл. словарь. – М., 2000; История украинской советской литературы. – К., 1974. – Т. 5 – 6; Кобилецький Ю. Драматург і час: Творчість Олександра Корнійчука. – К., 1967; Куценко М. В. Сторінки життя і творчості О. П. Довженка. – К., 1975; Лещенко М. П. Ванда Василевська. – К., 1986; Полум’яна Ванда. – К., 1985.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2015 – 2016.