Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Наталія Пінчук, Елла Піскова

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Кавецького, в якому працювали відомі вчені

(іст.).

Вул. Васильківська, 45.

Комплекс споруд складається з п’яти корпусів, побудованих для інституту в I960 – 70-і pp. Заклад заснований 1960 р. як Український науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР, з 1971 р. – Інститут проблем онкології АН УРСР, з 1991 р. – Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології АН України (тепер – НАН України). У 1978 р. інституту присвоєно ім’я акад. АН УРСР Р. Кавецького.

У головному (лабораторному) корпусі інституту, спорудженому на поч. 1960-х pp. на червоній лінії забудови вулиці (чотириповерховий, цегляний, на рівні другого поверху з’єднаний переходом з п’ятиповерховим корпусом, спорудженим у 1970-х pp.), працювали:

– засновник і перший директор інституту Кавецький Ростислав Євгенович (1899 – 1978) – патофізіолог-онколог, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з I960), директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1946 – 52) і голова Відділів АН УРСР (1952 – 61, 1963 – 66). Під час роботи у цьому будинку – директор зазначеного закладу (1960 – 78). Відзначений Державними преміями УРСР (1972, 1981 – посмертно), премією ім. О. Богомольця АН УРСР (1964). Під його керівництвом інститут став центром досліджень з найбільш актуальних питань онкології й однією з провідних наукових установ країни з проблем канцерогенезу та взаємодії організму і пухлин. Р. Кавецький – один з видатних вчених, які розробляли проблему раку. Разом з колективом інституту зробив значний внесок у розкриття сутності пухлинного процесу, виявлення причин і механізмів його виникнення, накреслив і розробив шляхи запобігання і комплексного лікування злоякісних новоутворень. Засновник української школи онкологів експериментального профілю. Робочий кабінет ученого містився на третьому поверсі (тепер кімната № 115). У 1979 р. тут відкрито меморіальну кімнату-музей Р. Кавецького.

– Пінчук Вадим Григорович (1930 – 96) – патологоанатом-онколог, акад. АН УРСР (з 1991). В інституті – з 1961 р. У 1966 – 70 рр. – завідувач лабораторії, з 1971 – завідувач відділу і заступник директора, у 1979 – 96 рр. – директор інституту. Відзначений Державною премією УРСР (1981), премією ім. О. Богомольця АН УРСР (1979). Досліджував проблеми цитології, радіобіології та експериментальної онкології. Наукові праці присвячено питанням патанатомії променевої хвороби, ультраструктури пухлинних клітин людини і тварин, вивченню механізмів канцерогенезу, дії хіміотерапевтичних препаратів на пухлинну клітину й ін. Працював у кабінеті директора й у кімнаті № 45 на другому поверсі.

У цьому будинку працював також у 1977 – 87 рр. завідувачем відділу чл.-кор. АН УРСР Затула Дмитро Григорович (1923 – 87), у 1970 – 77 рр. в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. Заболотного АН УРСР, його директор у 1972 – 77 рр.

В 1981 р. на фасаді будинку на пошанування Р. Кавецького встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом ученого (ск. О. Скобликов, арх. К. Сидоров).

Академія наук України: персональний склад. – К., 1993;

Институт проблем онкологии им. Р. Е. Кавецкого АН УССР. – К., 1985;

Шубин Б. М., Грицман Ю. А. Люди против рака. – М., 1984.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 404 – 405.