Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Олена Мокроусова

561.8. Житловий будинок, 1898 (архіт.).

Вул. Червоноармійська, 28. На червоній лінії вулиці, в ряді щільної історичної забудови.

До 1898 садиба мала № 40. Первісна забудова прямокутної в плані ділянки була розрідженою, малоповерховою. Однією з перших власниць була Ф. Слинко, представниця відомої київської купецької родини.

Після зведення фасадного будинку і флігелів утворилася багаторядна периметральна забудова з кількома дворами. Фасадний будинок зведено на замовлення нової власниці Л. Сватковської, дружини колезького секретаря.

На поч. 20 ст. садиба не раз змінювала власників. На першому поверсі в різні роки містилися магазини, майстерні, пекарня, винний льох і квартири; на другому і четвертому – по дві шестикімнатні квартири, на третьому поверсі – одна семикімнатна і одна шестикімнатна квартири. Підвальний поверх мав склепінчасті перекриття. Первісним плануванням передбачена двостороння орієнтація кімнат (парадні – вікнами на вулицю, спальні та кухня – на подвір’я). Фасади були тиньковані та пофарбовані олійною фарбою. Над четвертим поверхом влаштовано мансарду, вкриту бляшаною та цинковою лускою. В ній містилися мебльовані кімнати. Парадні сходи були мармурові з залізною художньою огорожею, двоє чорних сходів – дерев’яні. Оформлення інтер’єрів було дорогим – мозаїчні керамічні підлоги у ванних кімнатах, дубові підлоги, різні фільончасті двері, дубові двері з дзеркалами (в магазинах), мармурові підвіконня, кахляні та майолікові груби, мідні ванни, вогнетривкі каси (сейфи), вбудовані гардеробні шафи тощо.

На подвір’ї містилися цегляні різноповерхові флігелі (не збереглися), які займали всю ширину вузької прямокутної садиби та утворювали три двори. Під одним із заасфальтованих дворів був підвал. 1943 пожежею в будинку знищено дерев’яні перекриття, столярку, покрівлю, з’явилися незначні тріщини в стінах. До 1950 будинок відремонтували: ліквідували тріщини, переклали перемички, замінили деформовані балки, поверхню цегляних стін підготували для нового тинькування.

На поч. 1960-х рр. здійснено капітальний ремонт, в результаті якого було втрачено первісне планування, а також оздоблення інтер’єрів (ліплення, паркети, мармурові сходи, кахляні груби тощо). Останній ремонт здійснено на поч. 1990-х рр.

Збережена споруда дещо відрізняється від первісного вигляду: не існує мансардний чотириповерховий дах з лускатою покрівлею та вікнами, який надавав будівлі стрункості та особливої виразності. Втрачено також окремі декоративні елементи, зокрема, маскарони на флангах четвертого поверху, канелюровану півколону ліворуч парадного входу, дерев’яне заповнення віконних прорізів та вітрин першого поверху. В цілому фасад будинку зберіг оригінальні автентичні риси. Первісне секційне планування квартир змінено.

Чотириповерховий з нежитловим підвалом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний (первісно П-подібний, одне з дворових крил не збереглося), складається з однієї секції (первісно двоквартирної). Перекриття пласкі. Дах двосхилий.

Вирішений в стилістиці історизму з використанням ренесансно-барокових декоративних елементів. Композиція головного фасаду симетрично-осьова.

Вертикальним акцентом будинку є центральна розкріповка, посилена прямокутним еркером на великих волютоподібних консолях, яка завершується аттиком. Під еркером розташована оригінальна двоярусна аркова ніша, що об’єднує проїзд на подвір’я і вхід у парадний під’їзд. Лицьовий архівольт арки оздоблено клинами з великозернистим рустом. Стіни проїзду членовано півциркульними нішами. Архівольти цих ніш декоровано гуртами і замковими каменями з листям аканта, імпости доповнено масивними канелюрованими консолями з гірляндами-фестонами.

Плафон проїзду поділено на діагональні кесони з центральною розеткою.

Над вхідними дверима містяться два півциркульні вікна з картушем між ними. Нішу проїзду фланкують металеві грифони. Горизонтальне членування фасаду підкреслено симетрично розташованими стрічковими балконами і рустовкою фасадів з великозернистою фактурою на першому і другому поверхах. Пишний декор утворюється ордерними елементами, ліпленими консолями, вінками, гірляндами, горизонтальними плетінками тощо. Віконні прорізи другого – третього поверхів прямокутні, акцентовані замковими каменями – волютами зі стилізованими пальметами. Над вікнами проходить рельєфний фриз з регулярним ововим рисунком. Віконні прорізи четвертого поверху півциркульні, візуально утворюють аркаду. Архівольти вікон декоровано овами й «намистинковим» орнаментом.

У правій частині фасаду збереглися виразні замкові камені у вигляді волют зі стилізованими пальметами і фестонами-гірляндами. Імпости аркових вікон спираються на рельєфні балясини з іонічними капітелями. Над архівольтами – розетки в облямуванні з акантового листя. Мистецьку цінність становлять вигнуті ажурні грати балконів, регулярний рисунок яких утворений решітками зі стилізованими пальметами. Завершення головного фасаду складається з карниза великого виносу, що спирається на декоративні кронштейни, та фриза з горизонтальними фільонками, які імітують картуші. Дворовий фасад має спрощене оформлення, декоративні елементи змодельовано в цеглі (сандрики, підвіконні фільонки, рустовані лопатки).

Будинок – зразок житлової забудови кін. 19 ст., що вирізняється оригінальним архітектурним вирішенням.

Тепер на першому поверсі – магазин.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 2185, 2527; ф. 163, оп. 41, спр. 3243; ф. Р-330, оп. 4, спр. 9.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1910 – 1911.