2011 р. Звід пам’яток Києва
Олена Годованюк
561.11. Житловий будинок, кін. 19 – поч. 20 ст. (архіт.).
Вул. Червоноармійська, 34. На червоній лінії, в ряді щільної забудови вулиці.
Чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. Дах двосхилий. Глухі торцеві фасади примикають до сусідніх будинків, дворовий фасад не має цінних елементів оздоблення.
Особливістю первісного планування було розміщення на центральній осі плану парадних та чорних сходів, дзеркально відносно неї на кожному житловому поверсі – двох чотирикімнатних квартир з усіма вигодами. Над парадними сходами в центрі будівлі влаштовано на даху світловий ліхтар.
Композиція головного фасаду побудована на семи вертикальних осях. На центральній осі – арковий вхід до будинку, фланкований двома тричвертєвими колонами коринфського ордера. На верхніх поверхах центр будинку акцентовано невеликим, прямокутним у плані еркером, який спирається на дві профільовані консолі. Еркер увінчує трикутний фронтон з ліпленим орнаментом у тимпані. Над ним підноситься двоступінчастий парапет та чотиригранна піраміда з увігнутими гранями та фігурним завершенням. Стіни другого поверху оздоблено пласкими стрічковими рустами; третього – пілястрами, що у верхній частині «перев’язані» ліпленою стрічкою. Найпишніше прикрашено четвертий поверх – його членують півколони коринфського ордера, вікна з півциркульними перемичками фланкують пілястри коринфського ордера. На них спираються профільовані архівольти з масивними замковими каменями, декорованими ліпленим орнаментом. Фасад завершує розвинений розкріпований карниз та фриз, оздоблений ліпленим орнаментом. Головний фасад будинку яскраво відбиває характерні риси «київського ренесансу», який поширився в період інтенсивної забудови Києва у кін. 19 – на поч. 20 ст.
Перший поверх, первісно призначений для закладів торгівлі, використовується під офісні приміщення та магазин.
Література:
Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1916 год. – К., 1916.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1912 – 1913.