Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Світлана Дмитрук, Людмила Рилкова

561.41. Житловий будинок 1911 – 12, в якому проживала Яблонська Т. Н. (архіт., іст.).

Вул. Червоноармійська, 46. На червоній лінії, домінує в ряді різностильової забудови вулиці.

Споруджено на замовлення домовласниці Т. Крамської на місці одно-, двоповерхових будівель. 1911 одержано дозвіл на будівництво, у кін. 1912 завершено будівельні роботи під наглядом арх. Е. Брадтмана, ймовірно, за його проектом.

Шестиповерховий, з підвалом, мурований, у плані Т-подібний. Житлова двоквартирна секція з центральним комунікаційним вузлом має двобічне анфіладне планування. З лівого боку споруди – проїзд у двір з металевими воротами. Перекриття пласкі. Дах дво-хилий з бляшаною покрівлею. Влаштовано три входи: головний, допоміжні з двору, з проїзду. Розвинену групу приміщень головного входу складають тамбур, вестибюль та сходова клітка.

Оформлений у стилі модерн із застосуванням ренесансних елементів.

Архітектуру асиметричного чолового фасаду вирізняють монументальність форм і домінування вертикальних членувань. Зсунуту відносно парадного входу головну композиційну вісь підкреслено оригінальним за формою зрізаним трикутним щипцем, який підтримує аркатура. В оздобленні фасаду контрастно зіставлено облицювання першого поверху сірим гранітом «під шубу», рустування другого поверху, відкрите цегляне мурування верхніх поверхів. Вікна з півциркульними перемичками оформлено архівольтами з тиньку. В декорі використано аркатурні пояси та ліплені орнаментальні вставки. Архітектура дворового фасаду підкреслено лаконічна, у спрощеній формі повторює характер декору чолового фасаду.

Споруда – цікавий зразок прибуткового будинку у стилі модерн, яку вирізняє підкреслена монументальність форм модернізованих ренесансних деталей.

1949 – 55 у квартирі № 9 будинку проживала Яблонська Тетяна Нилівна (1917 – 2005) – живописець, народний художник УРСР (з 1960) і СРСР (з 1982), дійсний член АМ СРСР (з 1975) і Російської АМ (з 1992), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1998).

У ці роки працювала в Київському художньому інституті (1944 – 52, 1966 – 73, з 1967 – професор), який закінчила 1941.

Творчості художниці притаманний широкий жанровий діапазон, вона писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини, в яких створювала життєствердні образи сучасників, рідної природи. Її твори зберігаються в багатьох музеях України і зарубіжних країн, приватних колекціях.

Під час проживання в цьому будинку написала картину «Хліб» (1949; нині зберігається у Третьяковській галереї в Москві), яка принесла художниці офіційне визнання – вона була відзначена за твір Державною премією СРСР (1950) і бронзовою медаллю на Всесвітній виставці в Брюсселі (1958). За картину «Весна» (1951) удостоєна другої Державної премії СРСР (1951). Серед інших творів зазначеного періоду – «У парку» (1949), «На вікні весна» (1953 – 54), «Вдома за книгою», «Над Дніпром», «Влітку», «Ранок» (усі – 1954).

Останні 40 років життя мешкала на вул. І. Мар’яненка, 14, квартира № 9.

Література:

ДАКО, ф. 1636, оп. 6, спр. 682; Попова Л. И., Цельтнер В. П. Т. Яблонская. – М., 1968; Татьяна Ниловна Яблонская: Живопись, рисунок. – М., 1989; Яблонская Т. Н. Живопись. – К., 1987.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1930.