Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Олена Годованюк, Людмила Рилкова

561.22. Житловий будинок, 1899 – поч. 1900-х рр. (архіт.).

Вул. Червоноармійська, 66 – 68. На червоній лінії забудови вулиці.

1842 земельну ділянку виділено під забудову київському міщанину І. Голицину. З часом приєднано сусідні земельні ділянки на тильній та бічній (лівій) межах. Забудову складали малоповерхові дерев’яні житлові та господарські споруди. 1892 власником садиби став штабс-капітан О. Данилевський, 1898 – купець Ф. Поллак, який володів нею до 1916. Площа земельної ділянки на той час становила понад 2529 кв. сажнів. 1899 за проектом арх. А.-Ф. Краусса розпочато спорудження будинку (сучасний № 66), який з’єднали тамбуром з побудованою 1892 двоповерховою спорудою Троїцьких лазень. На поч. 1900-х рр. завершено будівельні роботи на обох прибуткових спорудах, які стояли на межі з вулицею. У будинку № 66 на другому – четвертому поверхах розміщувалися чотири-, п’ятикімнатні квартири, у № 68 – п’ятикімнатні. На перших і у підвальних поверхах містилися дво-, трикімнатні квартири, більшість приміщень займали магазини, склади, майстерні.

До 1990-х рр. будинки зберігали житлове призначення.

Чотириповерховий, з підвалом, мурований, пофарбований, у плані прямокутний, складається з двох суміжних (прилеглих торцями) об’ємів. Сходові клітки кожної секції – парадну та чорну – розміщено на поперечних осях плану. Перекриття пласкі. Дах вальмовий з бляшаною покрівлею. Оформлений з використанням елементів стилю ренесанс.

Завдяки композиційному рішенню та майже ідентичній пластиці окремі крила складають цілісний чоловий фасад завдовжки 80 м. Схема побудови чолових фасадів кожного крила симетрично-осьова.

Композиція фасаду будинку № 66 дев’ятидільна. Одноосьові третю та сьому частини, де розміщено входи, двоосьові першу, п’яту (центральну) та дев’яту виділено розкріповками, акцентованими пілястрами великого ордера (третій – четвертий поверхи) з модернізованими коринфськими капітелями.

Завершення розкріповок дещо різняться: центральну увінчує трикутний фронтон та фігурний аттик. Над бічними розкріповками – аттики, підвищену центральну частину кожного з яких прорізано трьома арочками з вінцевим трикутним фронтончиком. Третю та сьому розкріповки увінчують парапети. Друге, четверте та восьме прясла – чотириосьові.

Композиція чолового фасаду будинку № 68 п’ятидільна, грунтується на тому ж ритмі. Двоосьові першу й п’яту, одноосьову третю (центральну) частини виявлено розкріповками, підкресленими рустованими лопатками другого поверху. Третій та четвертий поверхи об’єднано пілястрами, гладенькими на верхньому поверсі, з капітелями модернізованого коринфського ордера.

Розкріповки увінчано аттиками, центральний з яких прорізано трьома арками та завершено трикутним фронтончиком; бічні фігурні аттики – з круглими прорізами.

Перемички прямокутних вікон другого та третього поверхів, архівольти півциркульних вікон четвертого поверху прикрашено замковими каменями. Фасад завершує розвинений карниз, фриз декоровано дрібним ліпленим орнаментом й ритмічно розчленовано консолями. Горизонтальні членування підкреслено балконами трьох верхніх поверхів із візерунчастими металевими огорожами. Збережено грати огородження даху.

Споруда – зразок прибуткового будинку періоду інтенсивної забудови Києва кін. 19 – поч. 20 ст., фасади якого, перенасичені архітектурними деталями, яскраво віддзеркалюють тогочасні естетичні уподобання.

Тепер на першому поверсі містяться торговельні заклади.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 797, 1939; ф. 143, оп. 1, спр. 97; оп. 2, спр. 598; ф. 163, оп. 6, спр. 154; оп. 41, спр. 4052, 6300; ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 202.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1918 – 1919.