Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська, Тетяна Скібіцька

Житловий будинок, 1900 – 01 рр.

(архіт.).

Вул. Велика Житомирська, 13.

На червоній лінії забудови вулиці. Внаслідок повороту траси має наріжний розрив з торцем сусіднього будинку, заповнений «пломбовою» одноповерховою спорудою магазину.

В існуючих межах садиба сформувалася у 2-й пол. 19 ст. До кінця століття вона зберігала характерний абрис київських садиб періоду класицизму з дерев’яними одноповерховими житловими будинками, дворовими флігелями, службами і садом. В 1895 р. садиба перейшла у володіння дворянки В. Тілль, на замовлення якої 1900 р. розпочато будівництво багатоповерхового прибуткового будинку. Нагляд за окремими будівельними роботами здійснював арх. М. Казанський. Це, а також стилістична схожість фасаду споруди з іншими будинками М. Казанського, дає підставу вважати його автором проекту.

Чотириповерховий, цегляний, тинькований, на підвалі. Перекриття плоскі. За планом – уніфікована Т-подібна секція з двома квартирами на поверсі, що було поширено у житловому будівництві на рубежі 19 – 20 ст. Типовою для прибуткових будинків міста цього часу є також композиція неоренесансного фасаду. Його п’ятидільна структура утворена трьома розкріповками з декоративними фронтонами. Третій і четвертий поверхи розкріповок акцентовано напівколонами корінфського ордера на високих канелюрованих п’єдесталах. Портал в обрамленні корінфських напівколон прикрашено ліпними стеблами квітів у тимпані фронтону. Форми й членування фасаду полегшені на верхніх поверхах, виділених декором. Модельований у цеглі й доповнений накладним рослинним рельєфом декор надає фасадові пластичної виразності. Частково зберігся різьблений дерев’яний тамбур парадного входу. Споруда – типовий зразок рядової житлової забудови міста на рубежі 19 – 20 ст., збагачує архітектурне середовище вулиці.

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 5989.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 220 – 221.