1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Скібіцька

Житловий будинок, 1909 р.

(архіт.).

Вул. Велика Житомирська, 25/2.

На наріжній ділянці, фіксує перехрестя з вул. О. Гончара. У 2-й пол. 19 ст. тут стояв одноповерховий дерев’яний будинок, в якому жила мати відомого поета С. Надсона (не зберігся). Існуючий будинок зведено за проектом арх. І. Беляєва як прибутковий для інженера шляхів сполучення, гласного Міської думи В. Демченка. Це найвищий будинок у тогочасній забудові вулиці.

Шестиповерховий, цегляний, з цокольним ярусом і підвалом, двосекційний, з ліфтами, зблокованими під гострим кутом. Великі квартири (по дві на секцію) містилися з боку вул. Великої Житомирської. Перекриття плоскі. В оформленні фасадів використано сірожовту лицьову цеглу в поєднанні з фактурним гранітним облицюванням першого й цокольного поверхів. Архітектура фасадів вирішена в лаконічних формах раціонального модерну. Фасад з боку вул. Великої Житомирської симетричний, з центральним прямокутним еркером над входом, з боку вул. О. Гончара – асиметричний. Пластику фасадів формують розкріповки, що завершуються невисокими щипцями, різноманітні за формою еркери, поєднання прямокутних, лучкових (на сходових клітках) і аркових прорізів (на першому і п’ятому поверхах). Вузьке зрізане наріжжя акцентовано балконами й аттиком. Вінцева частина будинку виділена геометричним орнаментом цегляної кладки у міжповерховому поясі й простінках вікон. На сходовій клітці, що виходить на вул. Велику Житомирську, збереглися масивні вишукані дерев’яні двері, виготовлені у стилі модерн із різьбленими зображеннями квітів, а також мармурові сходи вхідного тамбура з дерев’яною огорожею. Неяскраве оформлення фасадів характеризує раціональну течію в домобудуванні Києва на рубежі століть.

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 820;

Весь Киев: адресная и справочная книга на 1914 год. – К., 1914.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 221.