1999 р. Звід пам’яток Києва
Сергій Білокінь, Марія Кадомська, Тетяна Слюдикова, Володимир Хромченков
Житловий будинок 1899 – 1900 рр., в якому проживав Ляскоронський В. Г., містилися явочні квартири Організаційного комітету II з’їзду РСДРП
(архіт., іст.).
Вул. Велика Житомирська, 38.
На червоній лінії забудови вулиці. До кін. 19 ст. на ділянці, що належала Д. Колядіну, були одноповерховий дерев’яний будинок і крамниця.
Існуючий прибутковий будинок, розрахований на фронтальний огляд, зведено за проектом арх. В. Ніколаєва.
Чотириповерховий, цегляний, у плані Т-подібний, односекційний, нижній поверх з великими вітринами й бічним проїздом. Композиція головного фасаду симетрична, з двома, бічними ризалітами малого виносу з балконами. Ризаліти акцентовано трикутними фронтонами і вінцевими вежами у вигляді зрізаних пірамід у стилістиці французького ренесансу 16 ст. У вирішенні фасаду активну роль відіграє поєднання прямокутних і аркових віконних прорізів, розміщених на рівні четвертого поверху. Вхід до будинку по центру також підкреслено арковою перемичкою. Пишна пластика фасаду сформована цегляним декором і різноманітними за рисунком гіпсовими деталями у стилі ренесанс – замковими каменями віконних перемичок, міжповерховими тягами, орнаментальними вставками рослинного характеру, скульптурними голівками у круглих нішах бічних фронтонів. Добре збереглися первісні опуклі ажурні ґрати балконів, над вхідними дверима – невеликий вітраж. Будинок – один з кращих зразків архітектурної течії кін. 19 ст., яка у спеціальній літературі одержала назву київського ренесансу.
В 1903 р. у цьому будинку (квартира № 3) мешкала вчителька О. Дмитрієва. На її адресу надходили конспіративні листи для Бюро Організаційного комітету (ОК) зі скликання II з’їзду РСДРП (з березня 1903 р. містилося у Києві) від соціал-демократичних організацій з різних міст Росії. Адреса одночасно була і явочною квартирою Бюро ОК. У будинку мешкала також сім’я Леонтьєвих, діячів Київської організації РСДРП. Тут бували члени ОК: І. Запорожець, Р. Землячка, П. Красиков, Ф. Ленгнік, Г. Михайлов.
З серпня 1901 до серед. 1909 р., в 1922 – 28 рр. у квартирі № 1 цього будинку проживав Ляскоронський Василь Григорович (1859 – 1928) – історик, археолог, нумізмат, громадський діяч. В 1891 – 1907 рр. – викладач історії і географії 3-ї гімназії, в 1907 – 09 рр. – приват-доцент на кафедрі російської історії Київського університету св. Володимира, в 1909 – 22 рр. – професор Ніжинського історико-філологічного інституту. У 1922 – 24 рр. – професор Археологічного інституту в Києві, завідувач нумізматичного відділу Музейного містечка у Лаврі. Брав активну участь у роботі ВУАН – Археологічного комітету, Історичної секції, зокрема в Комісії Києва і Правобережжя. В 1927 р. здійснив археологічні дослідження Золотих воріт. Автор праць: «Городища, кургани та змійові вали» (1899, 1905), «Гійом Левассер де Боплан і його історико-географічні праці про Південну Росію» (1901), «Минуле м. Трипілля» (1903), «Київський Вишгород в удільно-вічевий час» (1913), «Римські монети, які знайдено на території м. Києва» (1927) та ін.
ЦДІАУ, ф. 274, оп. 1, спр. 403, 410; ф. 275, оп. 1, спр. 81; ф. 317, оп. 1, спр. 1319, 1322, 1907;
Колішер Т. М., Слюдикова Т. Б. Адреси іскрівців у Києві (1901 – 1903 р.) // Укр. іст. журнал. – 1983. – № 6;
Ляскоронський В. Г. (некролог) // Україна. – 1928. – № 6.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 223 – 224.