Каплиця
«Нечаянна радість», каплиця. Кам’яну каплицю було прибудовано до споруди Релігійно-просвітницького товариства на початку 20 ст. Назва каплиці пов’язана з іконою Божої Матері «Нечаянна радість», яка зберігалась у ній. Споруда зведена архітектором Є. Єрмаковим у формах псевдоросійської архітектури, що пасувало до будівлі товариства. Прямокутна у плані, оздоблювалась цегляним декором, завершувалась високим наметом.
Каплицю було зруйновано більшовиками в 1930-х рр. разом із домовою церквою Іоанна Златоуста. Містилась на вул. В. Житомирській, 9.
Довідка у Вікіпедії: