Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Толочко

Житловий будинок, 1883 р.

(архіт.).

Вул. Верхній Вал, 18.

На. червоній лінії забудови вулиці. Історія садиби відома з серед. 19 ст. Належала купцеві Коробкіну, була забудована дерев’яними спорудами. Фасадний будинок зведено на замовлення власника садиби Т. Булишкіна за проектом і під наглядом арх. А. Геккера.

Двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний, з підвалом. Композиція головного фасаду з ренесансними деталями центрально-осьова. Центр виділено проїздом на першому поверсі, двома віконними прорізами на другому, об’єднаними балконом та напівциркульним фронтоном з вікном-розеткою. фланги фасаду завершували аттики (не збереглися). За проектом на першому поверсі було шість вітрин, поділених рустованими та фігурними пілястрами. На другому поверсі – 14 згрупованих попарно віконних прорізів, декоративно оздоблених замковим каменем і підвіконними нішами. Планування коридорне. З боку подвір’я до будинку прилягала галерея на цегляних стовпах зі сходами (частково розібрана у 1913 р.). Замість неї з’явилися дерев’яні прибудови – одно- і двоповерхові. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. на території садиби споруджено цегляні флігелі та служби, подвір’я забруковано кругляком. У різний час у садибних будинках, крім квартир, були крамниці з продажу продовольчих і промислових товарів, гільзова фабрика, палітурня тощо. Тепер на першому поверсі чолового будинку – магазин і ательє.

ДАК, ф. 162, оп. 41, спр. 2521.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 233.