1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Толочко

Розмір зображення: 628:573 піксел

План 1 поверху Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 236.

Садиба, 19 – поч. 20 ст.

(архіт.).

Вул. Верхній Вал, 16, 16-а, 16/4.

На розі з Житньоторзькою пл. Складається з декількох споруд, зведених у різний час, які утворили прямокутник з великим внутрішнім подвір’ям. Історія садиби відома з початку її утворення – після пожежі 1811 р. З 1831 р. належала київському купцю К. Домарацькому, який придбав її у купця І. Подгаєцького. Наступними власниками садиби були онуки К. Домарацького – купці Левковські (з 1864 р.).

Ділянка прямокутна у плані, забудована по периметру, внутрішнє подвір’я з характерними галереями. Фасадна частина садиби складається з трьох двоповерхових різночасових споруд. Наріжний будинок (№ 1б-а) зведено 1840 р. арх. Л. Станзані за зразковими фасадами. Квадратний у плані, тинькований, оформлений у стилістиці класицизму. Перші поверхи перебудовано, фасади другого поверху мають по п’ять віконних прорізів з декоративними поличками згори. В 1872 р. до будинку з боку вул. Верхній Вал (на місці колишніх крамниць) братами Левковськими за проектом арх. Римлера прибудовано другий цегляний двоповерховий об’єм з підвалом (№ 16), на першому поверсі якого були проїзд з ворітьми і 6 торговельних крамниць, на другому – житлові приміщення. В 1875 р. між наріжним будинком і торговельними крамницями (з боку Житньоторзької пл.) за проектом арх. В. Прохорова зведено цегляну двоповерхову прибудову з підвалом і проїздом (№ 16/4). В 1900 р. за проектом і під наглядом арх. М. Казанського зведено цегляний флігель, в будинку № 16 проїзд з ворітьми перероблено на магазин.

У комплексі споруд у різний час були житлові приміщення, склади, крамниці тощо. Тепер – на реконструкції.

ДАК, ф. 163, оп. 1, спр. 2566.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 236 – 237.