Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марина Виноградова

Садиба, кін. 19 – поч. 20 ст.

(архіт.).

Вул. Верхній Вал, 4.

Між вул. Верхній Вал і паралельно розташованим пров. Л. Кецховелі. Складається з двох чолових будинків у неоготичному стилі й прибудов, споруджених у різний час, які утворюють суцільну периметральну забудову садиби, прямокутну в плані. Виникла 1890 р. внаслідок об’єднання двох садиб, що існували на цьому місці раніше, прусським підданим К.-Л. Нитцьким, який з 1886 р. був власником однієї з них. В 1893 р. на місці дерев’яних споруд на червоній лінії вул. Верхній Вал зведено двоповерховий цегляний будинок складної конфігурації. Ймовірно, автором проекту був відомий київський арх. К. Шиман, який подавав креслення цього будинку на затвердження до Київської міської управи. У декорі широко використано елементи готичної архітектури: фігурні щипці-вімперги над стрілчастими біфоріями по боках споруди (втрачені), аркатурний пояс під вінцевим карнизом. На нижньому поверсі – чотири широкі вітрини магазинів. По центру другого поверху – чотири віконних прорізи з лучковими перемичками, лиштвами, підвіконними нішами з невеликими кесонами, по три в кожній. Під біфоріями – геометричний орнамент.

В 1908 р. в садибі на місці згорілих під час пожежі дерев’яних споруд зведено триповерховий, цегляний, у плані Г-подібний житловий будинок, розташований праворуч на червоній лінії забудови вулиці. Витриманий в єдиному стилі з сусіднім, має аналогічний декор. У центрі – щипець-вімперг, на третьому поверсі – два центральних великомірних прорізи зі стрілчастими перемичками. На кожному поверсі будинку – по чотири віконні прорізи, крім нижнього, де розміщено дві магазинні вітрини. На другому й третьому поверхах у центрі по два широких балкони з металевими ажурними ґратами (на третьому поверсі збереглися оригінальні первісні). Будинок поділено карнизним поясом між першим і другим поверхами, карнизною тягою з дентикулами між другим і третім, прикрашено лопатками, підвіконними нішами.

Одночасно зі спорудженням триповерхового будинку з боку пров. Воздвиженського впритул до двоповерхового будинку зведено двоповерховий об’єм, вирішений у цегляному стилі. Внаслідок цього утворилася Г-подібна у плані споруда. Крім того, до двоповерхового будинку з боку вул. Верхній Вал зроблено дерев’яну прибудову, обкладену цеглою, зі стрілчастими вхідними дверима та карнизом з різьбленими підзорами. Обидва будинки мають спільне подвір’я. Між ними – цегляна огорожа, оздоблена потрійною стрілчастою аркатурою, та брама під щипцем-вімпергом з пологою стрілчастою перемичкою, стулки металевих ажурних воріт якої повторюють мотив рисунка балконних ґрат на третьому поверсі житлового будинку. На території садиби у різний час містилися: парова ковбасна фабрика і магазин К.-Л. Нитцького, молочний магазин «Сибірська торгівля» (1906 – 07), ресторан «Запоріжжя», їдальня «Московська», м’ясна крамниця М. Кисельова. У 1900 – 13 тут був склад житнього борошна М. Хрякова, про що свідчив напис, відкритий після знесення прибудованої в 1908 р. до будинку № 4 двоповерхової споруди на території сусідньої садиби (нині пофарбований). Тепер – житлова садиба і магазин. Частина комплексу на реставрації.

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1735; ф. 165, оп. 41, спр. 4367.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 236.